17 лютого

Тарас Шевченко

Насилу, а все ж таки дістав «Фауста» Губера; послав книжку моїй артистці і години через три приходжу до неї зовсім певний, що вона вже на пам’ять читає роль Маргарити. Нічого подібного. Вона чомусь уважає, що ця сцена не надається до читання. Її покликала мати, і вона вийшла з кімнати, а я з півгодини побалакав із батьком та й пішов, піймавши облизня. Надзвичайна простота звичаїв!