23 лютого
Тарас Шевченко
Сон справдився. Вертаючись із пошти, я зайшов до Владимирова й почув, що моя люба Піунова, не дочекавшись листа з Харкова, підписала умову з тутешнім новим директором театру, з п. Мірцевим. Коли це правда, то в яке ж становище вона поставила мене й Михайла Семеновича у відношенні до Щербини? В найприкріше!
Ось де воно – моральне убожество! А я боявся матеріального. Дружбі кінець – і чорти в воду. Хто зламав дане слово, для того присяга не існує.