Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

27 серпня

Тарас Шевченко

Ночі місячні, тихі, чарівно-поетичні ночі! Волга, як безкрає дзеркало, затягнута прозорим туманом, м’яко відбиває в собі чарівну, бліду красуню-ніч і сонний крутий берег, пообставлюваний групами темних дерев. Солодкий спокій навіває ця розкішна декорація. І вся ця краса, вся ця зрима німа гармонія наповняється тихими задушевними звуками скрипки. Три ночі зряду цей визволений раб-чудотворець безмездно підносить мою душу до Творця вічної [краси] принадними звуками своєї дешевенької скрипочки. Він каже, що на пароплаві не можна тримати доброго інструменту, але і з цього недоброго він добуває чарівні звуки, особливо в мазурках Шопена. Я ніколи не наслухаюсь цих загально-слов’янських, сердечно, глибоко тужливих пісень. Дякую тобі, кріпаче-Паганіні! Дякую тобі мій випадковий, мій благородний! Із твоєї вбогої скрипки вилітають зітхання зневаженої кріпацької душі і зливаються в один протяглий, понурий, глибокий стогін мільйонів кріпацьких душ. Чи швидко долетять ці пронизливі зойки до Твого олив’яного вуха, наш праведний, невмолимий, невблаганний Боже?

Під впливом скорботних, розпачливих звуків цього безталанного визволеного раба пароплав у нічному похоронному спокої мені ввижається якоюсь велетенською, глухо ревучою потворою з роззявленою величезною пащею, готовою проковтнути дідичів-інквізиторів. Великий Фультоне й великий Ватте! Ваша молода дитина, що росте не днями, а годинами, незабаром пожере канчуки, престоли й корони, а дипломатами й дідичами тільки закусить, пограється, як школяр цукерком. Те, що почали у Франції енциклопедисти, те довершить по всій нашій планеті ваша колосальна геніальна дитина. Моє пророцтво безсумнівне. Молю тільки довготерпеливого Господа вмалити малу частину своєї бездушної терпеливості. Молю його хоч раз уповні прихилитися своїм олив’яним вухом до зойку своїх щирих, простосердих молителів, зойку, що пронизує душу.