12.11.1857 р. До М. С. Щепкина
| Нижній Новгород | Нижний Новгород. Ноября 12, 1857 г. |
Друже мій давній, друже мій єдиний! Із далекої киргизької пустині, із тяжкої неволі вітав я тебе, мій голубе сизий, щирими сердечними поклонами. Не знаю тілько, чи доходили вони до тебе, до твого щирого великого серця? Та що з того, хоч і доходили? Якби-то нам побачиться, якби-то нам хоть часиночку подивиться один на одного, хоть годиночку поговорить з тобою, друже мій єдиний! Я ожив би, я напоїв би своє серце твоїми тихими речами, неначе живущою водою!
Тепер я в Нижнім Новігороді, на волі, – на такій волі, як собака на прив'язі… Так щоб подивиться мені на тебе, великий мій друже, я, сидячи отут, от що видумав: чи не найдеться коло Москви якого-небудь села, дачі або хутора з добрим чоловіком? Якщо єсть у тебе такий чолов'яга з теплою хатою, то напиши мені, батьку, брате мій рідний! А я і приїду хоч на один день, хоч на одну годиночку. Зробімо так, мій славний друже! А якого б я тобі гостинця привіз ік празнику! уже так що гостинець! Порадься з своїм розумним серцем, мій друже єдиний! Та якщо можна буде побачиться нам і поколядувать на сих святках укупі, то поколядуєм. А до того року Бог знає, чи дождемося. Вибач мені, моє серце, за мою щирость, і як і що придумаєш, то напиши мені, а тим часом оставайся здоровий і веселий і не забувай искреннего твого друга й поклонника
Т. Шевченка.
Адрес: В Нижний Новгород. Его в[ысоко]благородию Павлу Абрамовичу Овсянникову.
Чи не писав тобі чого-небудь про мене старий кошовий із Чорноморці – Яков Герасимович Кухаренко? Я йому ще з Ново-петровського укрепления послав дещо і просив його, щоб він з тобою поділився, та й досі не маю од його ніякої чутки.
Примітки
Подається за першодруком у журналі «Основа» (1861. – № 10. – с. 12-13).
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 414 – 415.
Відповідь М. С. Щепкіна від 27 листопада 1857 р. див.: Листи до Тараса Шевченка. – с. 92 – 93.
Із далекої киргизької пустині… вітав я тебе… поклонами. – Йдеться про листи до Я. Г. Кухаренка від 22 квітня та 5 червня 1857 р.
Тепер я в Нижнім Новігороді… на такій волі, як собака на прив’язі… – Йдеться про заборону в’їзду в обидві столиці й перебування під секретним наглядом, про що Шевченко дізнався 23 жовтня 1857 р. і того ж дня зробив запис у щоденнику: «Хороша свобода. Собака на привязи. Это значит, не стоит благодарности, в[аше] в[еличество]».
Я йому ще з Новопетровського укрепления послав дещо… – Див. лист до Я. Г. Кухаренка від 5 червня 1857 р. та коментар до нього.
В. Л. Смілянська
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 143 – 144 (текст), с. 419 (примітки).