2 [апреля]

Тарас Шевченко

В первом часу Сошальский повез меня к землячке Ю.В. Смирновой. Я знал ее наивной, милой институткой в 1845 году. А теперь черт знает что. Претензия на барыню, а в самом деле и на порядочную горничную не похожа. От Смирновой заехали к Градовичу. Тоже старый знакомый. От Градовича зашел я уже без Сошальского в Палкин трактир, пообедал и отправился домой.

Вечером в цирке-театре смотрел и слушал «Бронзового коня». Великолепная постановка и больше ничего. Один старик Петров и Семен со славою поддержали «Бронзового коня». А прочее чепуха.

Примітки

…к землячке Ю.В. Смирновой. – Юлія Василівна Смирнова – двоюрідна племінниця Г.С. Тарновського.

Градович Едуард Олександрович – лікар Олександринської жіночої лікарні в Петербурзі. У 1840-х роках жив в Україні, був прилуцьким і лохвицьким повітовим лікарем; тоді, ймовірно, і познайомився з ним Шевченко.

…Палкин трактир… – Ресторан «Палкін» містився на перехресті Невського, Литейного і Володимирського проспектів.

…смотрел и слушал «Бронзового коня». – Популярну комічну оперу французького композитора Даніеля-Франсуа-Еспрі Обера (1782–1871).

Один старик Петров… – Петров Йосип Опанасович (1806–1878) – російський оперний співак (бас). У 1830–1878 рр. співав на сцені Петербурзького оперного театру, був першим виконавцем партій Сусаніна і Руслана в операх М.І. Глинки. В опері «Бронзовий кінь» виконував роль мандарина Теін-сінга, який літав у повітрі на коні. Шевченко познайомився зі співаком ще в 1840 р. і потоваришував з ним після повернення із заслання, любив і цінував як актора.

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)