Суворов за дзвонаря

Т.Г.Шевченко. Суворов за дзвонаря.
[1842, не пізніше вересня. С.-Петербург].
Подається за політипажем. 8,5 × 6,9 см.
Репродуковано на сторінці 303 книжки «Історія Суворова».

Ліворуч унизу підпис Шевченка: Т.Ш. та підписи граверів Андре, Беста і Лелуара: ANDREW BEST LELOIR.

Рисунок Шевченка, за яким виготовлено гравюру, датується орієнтовно серпнем – вереснем 1842 р.

Ілюстрація до тексту на сторінці 302 книжки, де йдеться про повернення Суворова з-за кордону. Хворий полководець приїхав до родового маєтку в с. Кончанське, ходив до церкви, читав «Апостола», співав на криласі та дзвонив на дзвіниці.

27 липня 1843 р. було оголошено в пресі про розсилання передплатникам третього випуску «Історії Суворова» [Северная пчела. – 1843. – 27 июля], де ілюстрацію репродуковано вперше.

Згадується з назвою «Суворов дзвонить» [Широцький К. Т. Шевченко як ілюстратор // Шевченківський збірник. – СПб., 1914. – Т. 1. – С. 107].

В.О. Судак, Л.Д. Зінчук

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 170 – 171 (зображення), с. 414 (примітки).