Дари в Чигирині 1649 року
Т.Г.Шевченко. Дари в Чигрині 1649 року. Папір, офорт 19,6 × 27,1 см. [Санкт-Петербург] [III – 6 – 7. V] 1844. Національний музей Тараса Шевченка, інв. № г – 305.
Під зображенням зліва підпис автора і дата: Т: Шевченко 1844. Посередині назва: Дары въ Чигрыни 1649 року. Зліва від назви – пояснювальний текст Шевченка до офорта:
Із Царяграда, із Варшави і Москви прибували посли з великими дарами єднать Богдана і народ український, уже вольний і сильний. Султан, окреме великого скарбу, прислав Богданові червоний оксамитовий жупан на горностаєвій хутрі, [к]шталт княжої порфири, булаву і шаблю, одначе рада (опріче славного лицаря Богуна) присудила єднать царя московського.
Справа від назви цей же текст повторено французькою мовою:
Des ambassadeurs de Turquie, de Pologne et de Moscovie vinrent à Tchigrine chercher l’alléance du hetman Bogdan et du peuple d’Ukraine, peuple libre et puissant. Le sultan outre l’or envoya à Bogdan un kaftan de velour cramoisi doublé d’hermin un baton de hetman et un sabre.., mais le conseil des répresentants du peuple á l’exception du valeureuy chevaliér Bohoun, accepta uniquement la proposition du tzar de Moscovie.
У листі до до О. М. Бодянського від 6 – 7.V 1844 р. Шевченко цей же офорт називає «Дари Богданові і українському народові». Дата виконання офорта уточнена на підставі цього листа.
Попередні місця збереження описаного примірника: Державний російський музей, Ленінград, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.
1911 р. експонувався на виставці художніх творів Т. Шевченка в Києві (Каталог, № 72); 1929 р. – на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 17, № 4); 1939 р. – на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 146).
Офортна дошка належала К. Свідзінському, а після 1855 р. знаходилась в бібліотеці Красінських у Варшаві. Сучасне місцезнаходження офортної дошки не встановлено.
Л. І. Внучкова
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 1, № 94 (зображення), с. 39 (примітки).