Автопортрет 1859 р.

Т.Г.Шевченко. Автопортрет. [СПб.]. [1859]. Полотно, олія (44.4 × 35.5 см).

Автопортрет описано за відомостями, поданими колишнім його власником С. Неклюдовим:

«Получил я его в подарок от В. У. Быковского, который, в свою очередь, получил этот портрет от И. Дзюбина, удостоверившего его подлинность следующими строками: «Портрет Шевченко, написаный им самим в 1859 году, подарен мне покойным Тарасом Григорьевичем, в память многолетней искренней между нами приязни. О взаимных наших близких отношениях можно читать в составленных Шевченко Записках, напечатанных в журнале «Основа», 1861-го, если не ошибаюсь, года. И. Дзюбин». Размеры подлинного портрета 10 × 8 вершков. Портрет писан масляными красками и прекрасно сохранился. Копию с этого портрета исполнил художник Жебровский» («Русская старина», 1891, кн. V, стор. 447).

Гравюра І. І. Матюшина з цієї копії Жебровського була репродукована в додатку до червневої книги журналу «Русская старина» за 1891 р. (обкладинка).

Сучасне місцезнаходження автопортрета не встановлено.

Репродукується за копією роботи К. Д. Флавицького (Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, № ж – 182), помилково ототожнюваною з автопортретом Т. Г. Шевченка (В.О. Щавинський, Шевченко як маляр, «Україна», К., 1925, кн. 1 – 2, стор. 120; О. Новицький, До портрета Шевченка, опублікованого В. О. Щавинським, там же, стор. 140 – 141).

І. М. Вериківська

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 10, № 48 (зображення), с. 32 (примітки).