Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

В Густині. Церква Петра і Павла (арк. 2)

Тарас Шевченко. В Густині. Церква…

Т.Г.Шевченко. В Густині. Церква Петра і Павла. Акварель.
[IV—20.VII 1845]. Арк. 2 альбому 1845 р.

Зліва внизу напис рукою Шевченка—чорнилом: въ Густыни, нижче олівцем: Петра, Павла.

На звороті справа внизу олівцем напис: Monastir Hustyński.

Густинський чоловічий монастир в с. Густиня біля Прилук, на Полтавщині (нині село Прилуцького р-ну, Чернігівської обл.), заснований у 1600 р., остаточно збудований у 1674 р. Довгий час монастир був закритий і лише з 1843 р. почалася його реставрація. Саме це було підставою для О. П. Новицького помилково датувати малюнок 1843 р., а для всього альбома відповідно визначити широку дату: 1843 — 1845 рр. [«Малярські твори Тараса Шевченка», К., 1936, стор. 7]. При цьому О. П. Новицький не врахував, що реставраційні роботи в монастирі тривали кілька років.

В. М. Репніна в листі до Шевченка від 10 січня 1845 р. пише: «Я начала было писать с дороги в Прилуку, куда мы повезли священные останки его [Репнина], т. е. в Густынский монастырь… Там возобновляются церкви, и одну маменька хочет возобновить над ним» [«Из переписки Т. Г. Шевченко с разными лицами», «Киевская старина», кн. II, 1897, стор. 167]. Освячення церкви в Густинському монастирі відбулось вже після закінчення реставраційних робіт — 12 листопада 1845 р. [див. «Месяцеслов на 1845 год», СПб., Запис Катерини Галаган на двох вклеєних між 28—29 стор. аркушах, що зберігається В 1-й філії Державної публічної бібліотеки АН УРСР у Києві]

Про малюнки, виконані в Густині, є згадка Шевченка в повісті «Музикант»:

«Я изволите видеть, по поручению Киевской археографической комиссии, посетил эти полуразвалины и… узнал, что монастырь воздвигнут… в 1664 г. Узнавши все это и нарисовавши, как умел, главные, или святые ворота, да церковь о пяти главах Петра и Павла, да еще трапезу и церковь, где погребен вечныя памяти достойный князь Николай Григорьевич Репнин, да еще уцелевший циклопический братский очаг,— сделавши, говорю, все это, как умел, я на другой день хотел было оставить Прилуки…».

Згадка в цьому тексті однієї з густинських церков, у якій поховано М. Г. Репніна, є свідченням, що і даний малюнок зроблено у 1845 р., а не в 1843.

Н. П. Прокопенко

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 204 (зображення), с. 13 – 14 (примітки).