Андруші (арк. 7)

Т.Г.Шевченко. Андруші. Сепія.
[VIII—X 1845]. Арк. 7 альбому 1845 р.

Зліва внизу чорнилом напис рукою Шевченка: андруши. На звороті справа внизу олівцем напис: wies Andruszy.

Андруші — село Переяславського пов., Полтавської губ. (нині затоплене Канівським водосховищем), розташоване поблизу Переяслава (за 7 км) в напрямку до Дніпра.

В листі до А. О. Козачковського від 14.IV 1854 р. Шевченко згадує про те, як він разом з Козачковським їздив до Андрушів восени 1845 р.

Датується на підставі спогадів Козачковського про перебування Шевченка в Переяславі [див. газ. «Киевский телеграф» від 26 лютого 1875 р., № 25].

І. Т. Кошовий у праці «Т. Г. Шевченко в Києві» [К., 1941, стор. 19] помилково датує цей малюнок 1846 р.

В літературі згадується під назвою «Андруші. Краєвид з греблі» [О. Новицький. Тарас Шевченко як маляр. – Львів—Москва, 1914, стор. 51, № 151].

Н. П. Прокопенко

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 211 (зображення), с. 15 (примітки).

Слід знати, що дерев’яна церква, зображена на рисунку, перевезена із зони затоплення і нині у Переяславському музеї народної архітектури.