У натурному класі Академії мистецтв
Т.Г.Шевченко. У натурному класі Академії мистецтв. Зарисовки.
[1839. С.-Петербург]. Папір, олівець. 21,7 × 28,7 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-410.
На звороті – «Гіпсові зліпки». «Натурник Степан». Зарисовки.
Праворуч угорі позначено чорнилом: № 102, III; у нижньому правому куті олівцем: ч. 96 (номер за описом Г.М. Честахівського); ліворуч унизу: 10 (обернено до зображення).
Зарисовки п’ятьох учнів Академії за малюванням у натурному класі й того, що сидить на підлозі біля подіуму для натурників, виконано на одній із трьох сторінок перегнутого навпіл альбомного аркуша, зареєстрованого 1861 р. Г.М. Честахівським під номером 96 в описі малюнків Шевченка, що знаходилися в його академічній майстерні [ВР ІЛ НАНУ, ф. 1, № 459]. Пізніше по лінії перегину аркуш було розрізано.
Унизу біля фігури одного з учнів, зображеного зі спини, напис рукою Честахівського: оце Кобзарь Шевченко. Під зображеним праворуч унизу учнем, який сидить за мольбертом, Шевченків напис олівцем: Увы!
Датується з урахуванням того, що в натурний клас Шевченка переведено в 1839 р. і 1 лютого він уже брав участь у щомісячному екзамені рисування з натури [Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814 – 1861. – С. 19]. Іконографія А.М. Мокрицького дозволяє ідентифікувати з ним зображеного біля подіуму учня. Відомо, що Шевченко і Мокрицький разом 1 червня 1839 р. брали участь у рисувальному екзамені [Там само. – С.21. – № 40], а в кінці 1839 р. Мокрицький виїхав в Україну [Дневник художника А.Н. Мокрицкого / Составитель, автор вступительной статьи и примечаний Н.Л. Приймак. – М., 1975. – С. 17].
Вперше згадано О.О. Русовим як рисунок із написами «Увы!» та «Оце кобзарь Шевченко» [Русов А. Коллекция рисунков Т.Г.Шевченка // Киевская старина. – 1894. – № 2. – С. 187].
Вперше репродуковано з назвою «Шевченко в академічному класі» в 1914 р. [Новицький Ол. Тарас Шевченко як маляр. – Львів; Москва, 1914. – Табл. 3]
Згадується з назвами: «Шість учнів академії художеств, що малюють» [Каталог Музея украинских древностей В.В. Тарновского / Составил Б.Д. Гринченко. – Чернигов, 1900. – Т. 2. – С. 173. – № 168]; «Академический класс» [Каталог Шевченковской выставки в Москве по поводу пятидесятилетия со дня его смерти (1861 – 1911). – М., 1911. – С. 10. – № 114 (експонувався у фоторепродукції)].
Місця зберігання: з квітня 1861 р. – у М.М. Лазаревського; згодом придбано Українською петербурзькою громадою; не раніше липня 1861 – у А.О. Козачковського; не пізніше 1875 надійшов до В.П. Коховського; з 1891 – у родині Коховських; не пізніше 1893 передано С.Д. Бразоль; з 1898 – збірка В.В. Тарновського; з 1899 – Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського; з 1925 – Чернігівський історичний музей; з 1933 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).
Виставка: 1929. Чернігів. Шевченківська виставка [Карачевська А. Виставка Т. Шевченка: Провідник. – Чернігів, 1930. – С. 30. – № 10].
І.М. Вериківська
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 218 – 219 (зображення), с. 425 – 426 (примітки).