Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Звільнення апостола Петра з темниці

Тарас Шевченко. Звільнення апостола…

Т.Г.Шевченко. Звільнення апостола Петра з темниці.
[1833 (?). С.-Петербург].
Папір, італійський олівець, сепія, вугіль. 25,9 × 21,4 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-616.

Праворуч унизу напівзатертий підпис: Шевченк[о], підтверджений 1952 р. Київським науково-дослідним інститутом судової експертизи [Висновок Київського науково-дослідного інституту судової експертизи Міністерства юстиції УРСР від 15 серпня 1952 р. Зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка], та ледве помітна дата на художньому полі твору, в останній цифрі якої прочитується «3» або «7» із горизонтальним верхнім елементом, тобто «1833» або «1837». Мотивацію ймовірного датування малюнка подано нижче.

На звороті, як засвідчено в музейних документах 1933 р., був напис вугільним олівцем: Тарасъ Шевченко. Після реставрації 1955 р. напис не прочитується [В акті Реставраційної майстерні Міністерства культури УРСР від 19 грудня 1955 р. вказано проведену реставраційну роботу – нарощення країв аркуша, дублювання паперу, його хімічна обробка та інше, чим можна пояснити зникнення напису. Зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка].

Сюжетом малюнка є біблійна розповідь про царя Ірода, який, переслідуючи християн, ув’язнив апостола Петра. Вночі, коли Петро заснув, з’явився ангел Господній, світло осяяло темницю і приречений на смерть апостол був звільнений. [Діяння, 12, 6 – 7].

О.П. Новицький пов’язав сюжет малюнка з твором Рафаеля, назвавши його «Ангел виводить ап[остола] Петра із в’язниці. Копія з Рафаеля. Сепія, туш і олівець на сірому папері» [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С 26. – № 207. – Табл. 24].

Щодо цього твору в ПЗТ висловлювалося міркування, що він є довільною копією з картини П.В. Басіна, яку той малював у Римі з фрески Рафаеля (зал д’Елідоро у Ватикані). Копія Басіна 1829 р. передана з Ермітажу до Академії мистецтв як посібник для навчальних вправ [Сборник материалов для истории Императорской С.-Петербургской Академии художеств за сто лет ее существования / Изданный под редакциею П.Н. Петрова. – СПб., 1865. – Ч. 2. – С. 235; Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – К., 1963. – Т. 10. – С. 125. – №399]. Однак Шевченко на початку перебування у В.Г. Ширяева ще не мав можливості копіювати в стінах Академії мистецтв.

Твір Шевченка, очевидно, був вправою з копіювання «оригіналів», чим тоді починали навчання художники. В.Г. Ширяев, хазяїн і перший вчитель Шевченка, навчав своїх учнів живопису і рисунку, зокрема малювати міфологічні та історичні фігури [Судак В. Рання творчість Шевченка-художника: З нових розшуків // В літопис шани і любові. – К., 1989. – С. 114]. Саме для таких вправ з копіювання і потрібні були естампи. Про естампи з творів Рафаеля, що були у Ширяева, Шевченко згадував у повісті «Художник» і ними міг тоді скористатися.

Малюнок Шевченка являє собою вільну ремінісценцію центрального фрагмента триптиха Рафаеля, напевно, відтвореного в естампі. В ньому відсутні ґрати на вікні в’язниці, постаті двох стражників у металевих латах із ланцюгами в руках, у які закований апостол, немає сяйва з яскравими променями навколо ангела та ін.

При деякій технічній невпевненості учня виразно помітний творчий підхід до вправи. Можливо, це й спонукало Шевченка підписати малюнок.

Із названих вище 1833 або 1837 р. можна надати перевагу 1833 р., коли Шевченко ще виконував у Ширяева початкові навчальні вправи. Дату 1837 р. не можна прийняти, бо твори, датовані цим роком, позначені такою мірою майстерності, що художник уже не потребував навчального копіювання.

Мотивацію повернення малюнка із розділу «Твори, безпідставно приписувані Т.Г. Шевченкові» у ПЗТ до корпусу основних творів обґрунтовано висвітлено у розвідці В.М. Яцюка, де твір датовано 1834 – 1837 рр. [Яцюк В. Живопис – моя професія. Шевченкознавчі етюди. – К., 1982. – С. 277, 292 – 296]

Думку В.М. Яцюка про повернення малюнка до основних творів Шевченка поділяє О.І. Шевченко, хоча, спираючись на висновок про візуальний огляд твору реставраційною майстернею у 1992 р. [Висновок Державної науково-дослідної реставраційної майстерні Міністерства культури УРСР від 28 жовтня 1992 р. Зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка], вважає його виконаним у 1836 р. [Шевченко О. Малюнок «Визволення апостола Петра з темниці». Повернення авторства Тарасові Шевченку // Літературна Україна. – 2002. – 7 березня]

До наукового обігу введено 1900 р. з назвою «Св.[ятий] апостол Петро» [Каталог Музея украинских древностей В.В. Тарновского / Составил Б.Д. Гринченко. – Чернигов, 1900. – Т. 2. – С. 190. – № 388].

Вперше репродуковано 1914 р. О.П. Новицьким з назвою «Апостол Петро у в’язниці» [Новицький Ол. Тарас Шевченко як маляр. – Львів; Москва, 1914. – С. 73. – Табл. 69].

Місця зберігання: збірка В.В. Тарновського; з 1899 – Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського; з 1925 – Чернігівський історичний музей; з 1933 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

О.І. Шевченко, В.О. Судак

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 18 – 19 (зображення), с. 356 – 358 (примітки).