29 червня
Тарас Шевченко
«Широкий, битий шлях із раю, а в рай узенька стежечка, та й та колючим терном поросла», – казала мені, ще дитині, одна бабуся, що завмирала. І вона казала правду, якої справжній зміст я тільки тепер цілком одгадав.
Пароплав із Гур’єва прибув сьогодні і не привіз мені анічогісінько, ані навіть листа. Листів зрештою я не чекаю, бо вірні друзі мої давно вже не уявляють собі мене в цій огидній конурі. О, мої щирі, мої вірні друзі! Якби ви знали, що зо мною роблять на прощання десятилітні кати мої, ви б не повірили, бо я сам ледве вірю в ці паскудства. Мені самому це здається продовженням десятилітнього огидного сну. І що значить це зволікання? Ніяк не можу собі його розтолкувати. Мадам Еггерт з 15 мая в Оренбургу вітає мене із свободою. А свобода моя десь із мастаком-писарем у корчмі гуляє. І це правда, правда тому, що найближчі мої мучителі, оглядами, муштрами, картами і п’янством розважаються, а писемні справи відає якийсь писар Петров, «розжалуваний» у солдати за шахрайство. Так ведеться споконвіку, і порушити святий заповіт батьків задля якогось там «рядового» Шевченка суперечило б заповітові батьків та правилам військової служби.
На серці страшна нудьга, а я себе жартами потішаю. А все це робить зо мною вітрогонка надія. Не вішатись же, справді, через якогось п’яницю батька-командира та достойного секретаря його!
Сьогодні святкується пам’ять двох найбільших возвістителів любові й миру. Велике у християнському світі свято. А в нас – найколосальніше пияцтво з нагоди храмового свята.
О, святі, великі, верховні Апостоли! Якби ви знали, як ми забруднили, як спотворили проголошену вами просту, прекрасну, світлу істину! Ви предрікли лжевчителів, і ваше пророцтво збулося. В ім’я, святе ім’я ваше, так звані вчителі вселенські побились, як п’яні мужики, на Нікейському соборі. В ім’я ваше папи римські крутили земною кулею, і в ім’я ваше встановили інквізицію й жахливе авто-да-фе. Теж в ім’я ваше ми кланяємось бридким суздальським ідолам і чинимо на честь вашу бридку найгидкішу вакханалію. Правда – стара, отже повинна бути ясна, зрозуміла; а вашій правді, що її ви були хрещеними батьками, минає вже 1857-ий годочок. Дивно, яке тупе людство!