26.11.1859 р. До П. Ф. Симиренка

Милостивый государь Платон Федорович.

Сегодня получил я мои сочинения из цензурного комитета, сильно пострадавшие от долговременной пытки. Пострадавшие так, что издатель соглашается их напечатать на условии, на которое я не могу и не должен согласиться. Ваше благородное предложение приму я теперь как благодеяние с глубочайшей благодарностию. Издание будет стоить 1100 рублей. Если вы согласитесь получить ваши деньги экземплярами книги, для меня это будет легче. Если же деньгами, то я не обещаюсь вам уплатить ближе году с десятым процентом. Делайте как вам Бог на мысль положит. Книга выйдет из типографии к Новому году.

Я слышал, что здоровье Кондрата Михайловича после его путешествия значительно восстановилось. Дай Бог. Свидетельствую ему мое глубочайшее уважение. Поклонитеся от меня Федору Степановичу, Настасии Михайловне и трижды Татьяне Ивановне. У вас теперь в самом разгаре сахарное дело, и если не будете иметь время написать мне, то поручите это дело Алексею Ивановичу. Примите мое глубокое почтение.

Ваш покорный слуга Т. Шевченко

Мой адрес.

С.-Петербург, в Большой Морской улице, дом графа Уварова.

Его высокоблагородию Михайлу Матвеевичу Лазаревскому.

Примітки

Подається за факсимільною копією з автографа (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 695).

Вперше надруковано у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 177.

Симиренко Платон Федорович (1821 – 1863) – підприємець-цукрозаводчик, один із власників і керівників фірми «Брати Яхненки і Симиренко». Шевченко познайомився з ним під час відвідання цукрового заводу фірми в Городищі.

Сегодня получил я мои сочинения из цензурного комитета, сильно пострадавшие от долговременной пытки. – Див. примітку до листа до М. В. Максимович від 25 березня 1859 р. Дата цензурного дозволу «Кобзаря» 1860 р. – 28 листопада 1859 р. [Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і царська цензура. – К., 1969. – С. 128 – 135, 141].

Ваше благородное предложение приму я теперь как благодеяние с глубочайшей благодарностию. – За свідченням М. К. Чалого, під час перебування Шевченка в Городищі П. Ф. Симиренко, висловивши жаль з приводу того, що в продажу немає творів Шевченка, запропонував позичити йому кошти на їх видання [Киевская старина. – 1889. – № 2. – с. 461].

Издание будет стоить 1100 рублей. Если вы согласитесь получить ваши деньги экземплярами книги, для меня это будет легче. – Видання «Кобзаря» 1860 р. обійшлося в 1048 крб. 10 коп.; на покриття позиченої П. Ф. Симиренком суми в контору фірми було вислано 835 примірників книги [Киевская старина. – 1899. – № 2. – С. 173].

…здоровье Кондрата Михайловича… значительно восстановилось. – К. М. Яхненко (1790 – 1868), один із засновників фірми, колишній кріпак. Шевченко познайомився з ним влітку 1859 р. у Городищі, передавав вітання в листах, подарував «Кобзар» 1860 р. з дарчим написом. У той час К. М. Яхненко лікувався від наслідків перенесеного 1851 р. паралічу.

Поклонитесь от меня Федору Степановичу, Настасии Михайловне… – Батькові й матері П. Ф. Симиренка. Ф. С. Симиренко (1791 – 1861) – один із засновників фірми і перших у Росії цукрозаводчиків, колишній кріпак. Шевченко познайомився з ним улітку 1859 р. у Городищі.

…и трижды Татьяне Ивановне. – Дружині П. Ф. Симиренка (дівоче прізвище Овчинникова). Цікавилася питаннями освіти та мистецтвом, влаштовувала у Млієві літературно-музичні вечори.

Алексей Иванович – О. І. Хропаль.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 189 (текст), с. 481 – 482 (примітки).