22.10.1859 р. До Н. В. Тарновської
|
22 октября 1859. |
Кумасю, серце моє!
Увечері я буду у Карташевських. Ще на тім тижні обіцяно. Як матиму час, то прийду обідать, і поговоримо. А поки що прийміть, моє серденько, моя єдиная кумасю! оцей нікчемний рисунок на згадування 8 октября 1859 року. Оставайтеся здорові.
І кум, і друг, і брат ваш щирий Т. Шевченко
Примітки
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 213).
Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1883. – № 2. – с. 407).
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 431.
Кумасю, серце моє! – З Н. В. Тарновською Шевченко познайомився 1843 р. в Качанівці; 1845 р. у с. Потоках разом із нею хрестив дитину в місцевого диякона М. Г. Говядовського. Шевченко до самої смерті підтримував з Н. В. Тарновською теплі дружні взаємини, подарував їй «Кобзар» 1860 р. з дарчим написом: «Моїй любій єдиній кумасі Надежді Васильєвні Тарновській кум Т. Шевченко» (нині зберігається в Чернігівському історичному музеї), присвятив кілька віршів.
Увечері я буду у Карташевських. – Карташевська Варвара Яківна (1832 – 1902), сестра Шевченкового приятеля М. Я. Макарова, познайомилася з Шевченком 14 квітня 1858 р. через Г. П. Ґалаґана (запис у щоденнику від 14 квітня 1858 р.). В її петербурзькій квартирі (Мала Офіцерська, нині – Мала Московська вулиця, 4), де збиралися письменники, художники, вчені (І. С. Тургенев, М. О. Некрасов, Л. М. Жемчужников, М. І. Костомаров та ін.), часто бував Шевченко.
…прийміть… оцей нікчемний рисунок… – Йдеться про сепію «Старець на кладовищі», надіслану Н. В. Тарновській з дарчим написом (зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка).
М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 187 (текст), с. 479 (примітки).