6 [марта]

Тарас Шевченко

Я слишком плотно принялся за свою «Видьму», так плотно, что сегодня кончил, а работы было порядочно, и, кажется, порядочно кончил. Переписал и слегка поправил «Лилею» и «Русалку». Как-то примут земляки мои мою невольническую музу?

Часов в 7 вечера явился ко мне жандармский унтер-офицер и предложил довезти меня за 10 рублей до Москвы. Сердечно благодарен за предложение. Он отвозил в Вятку какого-то непокорного отцу своему капитана Шлипенбаха. И на обратном пути искал себе попутчика и нашел меня в Нижнем. Еще раз спасибо ему.

Условившись в цене и времени выезда, я пошел к Кудлаю поторопить его насчет полицейского пропуска. Кудлая не застал дома и по дороге зашел к Вильде, где встретил Татаринова, мамзелей Шмитгоф и брата их, молодого, весьма талантливого скрипача и сценического артиста. После ужина хозяин, прощаясь со мной, подарил мне на память несколько миниатюрных медальонов, копии с известных скульптурных произведений древних и новых, сделанных разными художниками. Милый и умный подарок.

Примітки

…«Видьму»… сегодня кончил… – Нову редакцію поеми «Відьма» у «Більшій книжці» датовано: «1858, марта 6».

Переписал и слегка поправил «Лилею» и «Русалку». – Йдеться про балади, написані Шевченком у липні–серпні 1846 р. у Києві.

Он отвозил в Вятку… капитана Шлипенбаха. – До В’ятки відвозили не «непокорного отцу своему капитана», а нижегородського почтмейстера Павла Антоновича Шліппенбаха, психічно хворого.

Вільде Микола Євстафійович (Карл Густавович; 1832–1896) – у 1857–1858 рр. чиновник особливих доручень при нижегородському губернаторі, актор-любитель; згодом – актор московського Малого театру, драматург. Виходячи з характеру запису, Шевченко і М.Є. Вільде зустрічалися часто (Вільде був родичем О.Д. Улибишева).

…встретил… мамзелей Шмитгоф и брата их… – Йдеться про Евеліну Карлівну і Лючію (Люцію) Карлівну Шмідтгоф, актрис Нижегородського театру. Їхній брат – Максиміліан Карлович Шмідтгоф (1835 – 1879), актор і музикант. Акторську діяльність розпочав 1850 р. в Калузі, пізніше виступав на інших провінційних сценах, переважно в амплуа простаків і коміків; як обдарований музикант грав в оркестрі на скрипці і диригував оркестром. «Он был замечательный музыкант и полезный артист. 17 лет от роду он дирижировал балетною труппою своего отца». Цікавий такий факт, наведений тим самим мемуаристом: М. Шмідтгоф, «хорошо зная малороссийские мотивы», починав писати оперу «Тарас Бульба», але не закінчив [див.: Самсонов А.Н. Пережитое. – СПб., 1880. – С. 116–118]. До Нижегородського театру М. Шмідтгоф вступив уже після від’їзду Шевченка з цього міста, проте поет мав можливість познайомитись з ним під час приїзду актора до батька і сестер. У 1860 р. М.К. Шмідтгоф одружився з актрисою К. Піуновою.

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)