28 [марта]

Тарас Шевченко

По снегу и слякоти пешком обегал я половину города почти без надобности. На перепутьи зашел в гостиницу Клея и нашел там только что приехавшего из Москвы Григория Галагана. Он передал мне письмо Максимовича с его стихами, читанными им за обедом 25 марта, записку на получение «Русской беседы» и моего в Москве обретшегося «Еретика», т.е. «Яна Гуса», которого я считал невозвратно погибшим. В 3 часа возвратился я домой и обнял моего задушевного Семена Артемовского. А через полчаса я был уже в его доме, как в своей родной хате. Много и многое мы вспомнили и переговорили, а еще большего не успели ни вспомнить, не переговорить. Два часа мелькнули быстрее одной минуты. Я расстался с моим милым Семеном, и в 6-ть часов вечера вместе с Лазаревским отправились мы к графине Н.И. Толстой.

Сердечнее и радостнее не встречал меня никто и я никого, как встретились мы с моей святой заступницей и с графом Федором Петровичем. Эта встреча была задушевнее всякой родственной встречи. Многое хотелось мне пересказать ей, и я ничего не сказал. В другой раз. Бутылкой шампанского освятили мы святое радостное свидание и в 8 часов расстались.

Вечер провели мы у В.М. Белозерского, моего соузника и соседа по каземату в 1847 году. У него встретил я моих соизгнанников оренбургских – Сераковского, Станевича и Желяковского (Сову). Радостная, веселая встреча. После сердечных речей и милых родных песен мы расстались.

Примітки

…зашел в гостиницу Клея… – Цей готель містився приблизно там, де тепер готель «Європейський» [Жур П. Шевченківський Петербург. – С. 122].

…приехавшего из Москвы Григория Галагана. – Ґалаґан Григорій Павлович (1819–1888) – український поміщик, один з діячів громадівського руху в Україні. Знайомство Шевченка з ним відбулося у 1840-х роках. Знову зустрілись вони в Москві після повернення Шевченка із заслання. Г.П. Ґалаґан був запрошений на обід, влаштований Максимовичами.

…письмо Максимовича с его стихами… – Лист М.О. Максимовича від 27 березня 1858 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 116]

…записку на получение «Русской беседы»… – Йдеться про записку до петербурзької контори журналу «Русская беседа» про доставку Шевченкові комплекту журналу за 1856, 1857 і перші місяці 1858 р.

…моего в Москве обретшегося «Еретика», т. е. «Яна Гуса»… – Чистовий автограф поеми «Єретик» у рукописному збірнику «Три літа» був вилучений у Шевченка під час арешту 1847 р. Після звільнення із заслання поет почав розшукувати свій твір. Від історика, бібліографа та археографа Петра Івановича Бартенева (1829–1912), можливо, під час обіду у М.О. Максимовича 25 березня 1858 р., пощастило довідатись про список частини поеми (227 рядків), що зберігалася в когось. Цю частину і одержав Шевченко від М.О. Максимовича через Г.П. Ґалаґана 28 березня вже у Петербурзі. У листі до М.О. Максимовича від 5 квітня 1858 р. він писав: «Подякуй за мене Бартеневу і попроси його, чи не дістане він де-небудь другу половину…» Повністю поему вперше опубліковано у «Кобзарі» за редакцією В.М. Доманицького [СПб., 1907. – С. 190–201].

…отправились мы к графине Н. И. Толстой. – Квартира віце-президента Академії мистецтв Федора Петровича Толстого і його дружини Анастасії Іванівни була на першому поверсі Академії мистецтв. Трьома вікнами вона виходила на набережну Неви, шістьома – на 3-ю лінію Васильєвського острова [Жур П. Шевченківський Петербург. – С. 136].

Вечер провели мы у В.М. Белозерского… – Білозерський Василь Михайлович (1825–1899) – один з організаторів Кирило-Мефодіївського братства. Заарештований 1847 р., був відправлений під наглядом на службу в Олонецьку губернію. У середині 1850-х років повернувся до Петербурга. У 1861–1862 рр. редагував журнал «Основа». В.М. Білозерський мешкав у будинку принца Ольденбурзького біля Круглого ринку.

Станевич Ян Фердинандович (1832–1904) – учасник польського національно-визвольного руху. Виключений 1850 р. з Дворянського полку з політичних мотивів і засланий рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу, служив у Оренбурзі, Ак-Мечеті. Одержав офіцерське звання, вчився разом із З. Сераковським в Академії Генерального штабу, а згодом був одним з його найближчих соратників по революційному підпіллю перед повстанням 1863 р. Особисте знайомство Шевченка і Я. Станевича відбулося в Оренбурзі восени 1850 р. Більше протягом заслання Шевченка вони не зустрічалися.

Желіговський Едвард-Вітольд (1816–1864) – польський поет і перекладач; літературний псевдонім – Антоній Сова. Перша їхня зустріч відбулася 28 березня 1858 р. в Петербурзі.

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)