23 [января]
Тарас Шевченко
«Дочь второго полка» – глупейшее произведение Доницетти. Либретто тоже нелепо и неестественно. Покойному нашему тормозу, надо думать, очень нравилось это топорное произведение. Да не по его ли заказу оно и родилося на свет Божий? При нем, я помню, когда-то в Петербурге оперетка эта исполнялась с большей дисциплиной. Теперь она и это существенное свое достоинство утратила. Что бы сказал на это Тормоз? Он бы Гедеонова на месяц на гауптвахту упрятал.
Старуха Шмитгоф в роли Марии безобразна, а мой любимец Владимиров в роли старика, дворецкого маркиза, был тоже безобразен.
Примітки
«Дочь второго полка» – комічна опера «Дочь полка» італійського композитора Гаетано Доніцетті (1797–1848), вперше поставлена в Парижі 1840 р. У Росії перша постановка здійснена 1841 р., у Петербурзі – 1847 р. (італійською мовою). Шевченко, очевидно, бачив виставу однієї із зарубіжних труп, що гастролювали в Росії у першій половині 1840-х років. Є підстави вважати, що Шевченко слухав цю оперу у виконанні якоїсь польської трупи в Ромнах у липні 1845 р. під час Іллінського ярмарку, про що може свідчити згадка в повісті «Капитанша» («Настоящая Córka Regimentu, что в прошлом лете в Ромне польские актеры представляли»; докладніше див.: [Пилипчук Р.Я. Перебування Т.Г. Шевченка в Ромнах // Радянське літературознавсто. – 1979. – № 5. – С. 38]).
Гедеонов Олександр Михайлович (1790–1867) – директор імператорських театрів (1833–1858).
Старуха Шмитгоф… – Шмідтгоф Евеліна Карлівна (1828–1860) – актриса Нижегородського театру, виступала в комедіях, водевілях, оперетах. Назвавши її тут «старухой», Шевченко мав на увазі, мабуть, лише те, що вона була старшою сестрою Люції Карлівни Шмідтгоф (1830 – ?), також актриси Нижегородського театру.
Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)