26 [января]
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Встретил Масляницу катаньем за город. Я предложил это удовольствие милейшей Пиуновой с семейством. Она согласилась. И мы поехали в село Бор, напилися чаю в каком-то кабаке, и на обратном пути она все пела известную свадебную или святочную песню:
Меня миленькой миленькой он журил-бранил,
Он журил-бранил, добром говорил,
Ай люли-люли, выговаривал.
Не ходи, девка молода, замуж,
Припаси Наберись, девка, ума-разума,
Ума-разума да сундук добра,
Да сундук добра, коробок холста.
Жидовское начало в русском человеке. Он без приданого не может даже полюбить.
Примітки
…Пиуновой с семейством. – Старшою представницею родини була бабуся, Анастасія Іванівна Піунова (дівоче прізвище – Полякова), в минулому актриса кріпосного театру князя М.Г. Шаховського. Її син Борис у молоді роки був танцівником у театрі, потім служив театральним адміністратором. З родини, близької до театру, походила й Феона Іванівна, мати актриси. Шевченко познайомився з усіма членами цієї родини, гостював у них, любив гратися з малечею (у Піунових було ще кілька дітей різного віку).
Бор – село на лівому березі Волги, проти Нижнього Новгорода.
Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)