Вступне слово

Альфред Єнсен

Доля бути полишеним, якої зазнали так многі слов’янські поети, судилась також українському народному поетові Тарасові Шевченкові. Його ім’я вправді належить до всесвітньої літератури, однак знання одного з найспосібніших поетів східно-європейського світа обмежується по більшій часті лише на згадки.

В р. 1870 зробив Юрій Обріст в Чернівцях першу скромну пробу ввести Шевченка в літературну свідомість Європи, коли тимчасом в збірці культурних нарисів «Від Дону до Дунаю» 1889 К. Е. Францоз оцінив як слід українського поета і представив в найголовніших рисах.

В французькій і англійській літературі шукаємо, здається мені, на дармо за спеціальною студією про Шевченка, хіба вдоволимося статтею Е. Дюранда в «Revue des deux mondes» 1876.

В р. 1914 святкували земляки Шевченка його столітні роковини уродин; з нагоди цього ювілею появилося у Відні святочне число «Ukrainische Rundschau», редагованої Володимиром Кушніром і Александром Поповичем. Доперва тут положено в німецькій мові основи до неслов’янської наукової літератури про Шевченка [В тім самім році видав Сильвестер Яричевський в Сереті свій німецький виклад «Поет любові і протесту»].

Коли я тепер забираюся видати нову студію про Шевченка, то я вповні свідомий цього, що я ледве буду міг принести щось знаменно нового. В теперішнім часі, де міжнародний науковий рух здержують воєнні події, є майже неможливо зібрати потрібний матеріал. Головно щодо біографії – я послугуюся біографією Олександра Кониського (Львів 1898 – 1901). Мені бракує, на жаль, достаточних джерел, наприклад листів, щоби можна було доповнити образ поета. За першу ціль поставив я собі передовсім задачу розслідити і оцінити поета як і українську народну душу взагалі при помочі його власних поезій. Ця проба послужить на всякий случай добрій справі; мимо всяких браків може бідна загранична література про Шевченка одноцільним обробленням матерії лише зискати, а суд неукраїнського історика літератури і славіста повинен би вплинути на європейську публику особливо сильно і переконуючо. Тому що ця робота, хоча й вона спирається на науковій основі, не є призначена для спеціалістів, але для ширшої публики, подавав я уживані джерела лише у виїмкових случаях.

Хоча й мені штука переводу слов’янських поезій на шведську мову не є чужа, не важуся подавати римованих проб поезій Шевченка в німецькій мові. Я мусів тому уживати вже готових німецьких перекладів, особливо Юлії Віргінії, розуміється само собою подавав я старанно джерела.

[Тепер слідує місце, де автор поясняє транскрипції з української мови на німецьку. Це місце пропускаю. (Примітка перекладчика)].

Друком вийшли слідуючі переклади поезій Шевченка на німецьку мову:

1. Obrist J. Georg: Taras Grigoriewicz Szewczenko, ein kleinrussischer Dichter, dessen Lebensskizze sammt Anhang (mit besonderem Titel: Dumen u. Dumken des T. G. Szewczenko in freier Nachdichtung) bestehend aus Proben seiner Poesien, in freier Nachdichtung. (Sechster Jahresbericht der gr. or. Oberrealschule in Czernowitz für das Jahr 1870. Czernowitz. Druck von Rudolf Eckhardt. XL, 64 S 8°.

2. Szpoynarowskyj Sergius. Schewtschenkos ausgewählte Gedichte. Aus dem Ruthenischen mit Beibehaltung des Versmasses und des Reimes übersetzt und mit den nötigen Erklärungen versehen. Drei Hefte. Czernowitz 1904 u. 1906. H. Pardini 1 – 36, 37 – 84 S. 8°.

3. Virginia Julia. Ausgewählte Gedichte von Taras Schewtschenko. Aus dem Ukrainischen. Leipzig 1911. Im Xenien-Verlag 108 S. mit 7 Tafeln.

4. Kuschnir Wladimir und Alexander Popowicz. Taras Schewtschenko, der größte Dichter der Ukraine. Zur Jahrhundertfeier seiner Geburt herausgegeben. Wien 1914. Verlag Ukrainische Rundschau 118 mit 4 Tafeln. Gr. 8°. Preis К 2’50. Enthält: Gedichtproben aus T. Schewtschenko in der Übersetzung von Al. Popowicz, Arthur Bosch, Iwan Franko u. г.

5. In Vorbereitung: Hrycaj Ostap. Ausgewählte Gedichte von Taras Schewtschenko. Wien 1916. Bund zur Befreiung der Ukraine.

Окрім цього появилися переклади поодиноких поезій в різних часописах (Magazin für die Literatur des Auslandes 1878, Leipziger Theater = und Intelligentes Blatt 1876, Zeit, Ruthenische Revue 1903, 1904. Ukrainische Rundschau 1910, 1912, Slawisches Tagblatt 1911, Ukrainische Nachrichten 1914 – 1916 u. а.) З прозових творів Шевченка появився в німецькім переводі лише автобіографічний роман «Der Künstler». Autobiographischer Roman von Taras Schewtschenko. Übersetzt von Arthur Seelieb. Herausgegeben und eingeleitet von Julia Virginia. Im Xenien = Verlag zu Leipzig 1912 VI 152 S. mit 8 Bildern.

В часі короткого побуту у Відні, коли рукопись була вже готова, міг я поробити деякі додаткові поправки зглядно доповнення. За літературні вказівки висказую панам: д-ру Ст. Томашівському, д-ру В. Щуратові і д-ру З. Кузелі, особливо першому, котрий кромі цього поладнав і технічну сторону публікації, мою найщирішу подяку, також панні д-р Ользі Аншерлік за перевірку німецьких перекладів.

Стокгольм, в серпні 1916.

Альфред Єнсен.

Примітки

Подається за виданням: Д-р Альфред Єнсен Тарас Шевченко. – Перемишль: 1921 р., с. 5 – 7.