Портрет Л. Полусмак

Т.Г.Шевченко. Портрет Ликери Полусмакової. Тонований папір, італійський олівець (34 × 23,3 см). [Санктпетербург]. [Літо 1860]. Національний музей Тараса Шевченка, інв. № г – 299.

На звороті малюнка вгорі чорнилом рукою Б. Мікешина напис:

Симъ свидетельствую, что этотъ рисунокъ рисованъ поэтомъ Шевченкомъ и подаренъ моему отцу Академику М. Микешину въ бытность его въ Академии художествъ вместе съ Шевченко. 17 сентября 1900 г. С.-Петербург. Б. Микешин.

Портрет датується часом знайомства Шевченка з Ликерою. Це знайомство відбулося влітку 1860 р. на дачі Н. М. Забіли-Білозерської в Стрельні під Петербургом, де Карташевські залишили Ликеру на час свого від’їзду за кордон. Про це пише дочка Н. М. Забіли-Білозерської – Н. М. Кибальчич: «Родные мои летом [1860] жили на даче в Стрельне с Лукерьей» [Н. М. Кибальчич, Воспоминание о Шевченко, «Киевская старина», 1890, кн. II, стор. 177]. З листа Шевченка до Н. М. Забіли-Білозерської від 18 вересня 1860 р. видно, що дружні відносини між Шевченком і Ликерою на той час уже порвалися.

Напис на звороті портрета підтверджує, що це є той самий малюнок, про який писав М. Й. Мікешин у своїх спогадах. «Он [Шевченко]… хотел изорвать очень мило набросанный им портрет своей неверной «любы»; но я портрет этот у него отнял и храню его доселе» [«Кобзарь з додатком споминок про Шевченка Костомарова и Микешина», Прага, 1876, стор. XXII].

1930 р. експонувався на шевченківській виставці в Харкові.

Попередні місця збереження: власність М. Й. Мікешина, Б. М. Мікешина, С. С. Боткіна, Російський музей, Інститут Тараса Шевченка, Харків, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

В. Я. Ткаченко

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 10, № 55 (зображення), с. 35 – 36 (примітки).