Вірсавія
Т.Г.Шевченко. Вірсавія. Папір, офорт, акватинта (36,2 × 27,1 см). [Санктпетербург]. [Не пізніше 30.V] 1860. Національний музей Тараса Шевченка, інв. № г – 884.
Справа внизу на зображенні рукою Шевченка вигравірувано підпис і дату, відсутні на оригіналі Брюллова: Карлъ Брюлловъ. 1831. Зліва під зображенням його ж рукою вигравірувано: Грав. Т. Шевченко. 1860.
Описано та репродуковано за найбільш досконалим відтиском, але з дефектним полем. Цілі примірники мають розмір дошки і аркуша: 42,2 × 33,4 см; (55,7 × 43,7 см) [Національний музей Тараса Шевченка, інв. № 672].
Офорт виконано за фотографією з твору К. Брюллова, подарованою Шевченкові власником картини московським колекціонером К. Т. Солдатьонковим у Москві в 1859 р., про що свідчить запис у списку Честахівського за № 8. Оригінал картини тепер належить Державній Третьяковській галереї, Москва.
Підставою до уточнення дати є свідчення К. Лазаревської про те, що в родині Федора Лазаревського зберігався примірник цього офорта з дарчим авторським написом: На спомін Федору Лазаревскому. Т. Шевченко. 30 травня 1860 р. [«Україна», К., 1929, кн. 4, стор. 48].
В Національному музеї Тараса Шевченка також зберігається естамп з авторським дарчим написом пізнішого часу: Петру Карловичу Барону Клоту // искренне уважающій Т. Шевченко // 1860 года // сентября 4 [Національний музей Тараса Шевченка, інв. № г – 312]. Тоді ж зроблено дарчий напис і на офорті, що належав проф. В. О. Десницькому в Ленінграді: Александру Павловичу Брюллову. Т. Шевченко. 1860 года. 4 сентября.
За свідченням О. П. Новицького, існував примірник цього ж офорта більш раннього стану без авторського підпису і дати [О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, стр. 80, № 627].
В музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві зберігається літографський відтиск з офортної дошки з написом: «Дозволено цензурою. Літографія А. П. Червякова» [архів Д. Ровінського № 35675].
В літературі зустрічається неточне датування 1858 – 1860 рр. [С. Є. Раєвський, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939, стор. 112] та під назвами «Сусана» (список Честахівського, № 9), «Вирсавия в купальне» [«Малюнки Т. Шевченка», вип. І, СПб., 1911, табл. 6].
Попередні місця збереження описаного тут естампа: Центральний музей Т. Г. Шевченка, Київ, Київський державний музей українського мистецтва.
1860 р. один з примірників цього офорта експонувався на річній виставці в Академії художеств (№ 28). В справах надходження експонатів на цю виставку зазначено, що офорт «Вірсавія» поданий Шевченком на звання академіка [Центральний державний історичний архів, Ленінград, ф. 789, оп. 3, од. зб. 84, арк. 12, № 71], 1909 – 1910 рр. – на виставці малюнків і естампів в Академії художеств, 1911 р. – на шевченківській виставці в Москві (Каталог, № 12) та на виставці художніх творів Шевченка в Києві (Каталог, № 81), 1929 р. – на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 18, № 12), 1939 р. – на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 361).
Л. І. Внучкова
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 10, № 54 (зображення), с. 34 – 35 (примітки).