Джангис-агач
Т.Г.Шевченко. Джангис-агач. Папір, акварель (13,6 × 22,4 см). [26.V 1848]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 440.
Під малюнком був авторський напис чорнилом: Джанъгысъ-агачъ.
Про дерево джангис-агач, або жангиз-агаш (що означає «одиноке дерево»), Шевченко розповідав в повісті «Близнецы»:
«…верстах в двух от дороги, в ложбине, зеленело тополевое старое дерево. Я застал уже вокруг него порядочную [толпу], с удивлением и даже (так мне казалося) с благоговением смотревшую на зеленую гостью пустыни. Вокруг дерева и на ветках его навешано набожными киргизами кусочки разноцветных материй, ленточки, пасма крашеных лошадиных волос и самая богатая жертва – это шкура дикой кошки, крепко привязанная к ветке…».
Т. Г. Шевченко дає і поетичний опис цього дерева у вірші «У бога за дверима лежала сокира».
Про це дерево розповідав також учасник експедиції О. Макшеєв:
«26-го мая, не доходя несколько верст до Кара-Бутака, мы увидели влево от транспортной дороги джангыс-агач, одно дерево, и поскакали к нему. Это единственное на всем пути от Орска до Раима дерево было осокор, толщиною у корня сажени в две в обхвате и вышиною сажен в пять. На нем было гнездо – тальги, птицы из породы орлов. Киргизы считали это дерево священным, аулие, и украшали его…» [А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 31].
Бр. Залеський відтворив це дерево в офорті [див. альбом «La vie des steppes Kirghizes», Paris, 1865, табл. 6].
В літературі зустрічається під назвою «Дерево серед гірського перевалу» [Л. Карачевська, Виставка Т. Шевченка, Чернігів, 1930, ч. 2, стор. 20, № 66].
Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові – № 201, Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.
1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, ч. 2, стор. 20, № 66).
К. В. Чумак
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1962 р., т. 8, № 5 (зображення), с. 6 – 7 (примітки).