Почаївська лавра з півдня

Т.Г.Шевченко. Почаївська лавра з півдня. Папір, акварель (28,9 × 37,8 см). [Почаїв]. [X 1846]. Національний музей Тараса Шевченка, Інв. № г-398.

Справа внизу чорнилом підпис автора: Шевченко.

На звороті зліва вгорі чорнилом напис: 1846 Почаївська лавра з півдня.

Попередні місця збереження: Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові – № 153, Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.

1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 18, № 12).

На звороті ескіз: Почаївська лавра зі сходу.

21 вересня 1846 р. Шевченко виїхав на Волинь та Поділля за відрядженням Археографічної комісії, яка тоді називалася «Временная комиссия для разбора древних актов». Комісією було визначено обсяг робіт у Почаївській лаврі, а саме: «кроме сего, отправьтесь в Почаевскую лавру и там снимите: а) общий наружный вид лавры, б) внутренность храма и в) вид на окрестность с террасы» [«Т. Г. Шевченко в документах і матеріалах», К., 1950, стор. 86].

З малюнків, виконаних під час подорожі на Волинь, збереглося чотири акварелі та ескізи олівцем. Ці малюнки були останніми з відомих нам робіт, виконаних Шевченком за завданням Археографічної комісії.

К. В. Чумак

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 1, № 148 (зображення), с. 57 – 58 (примітки).