Нарцис та німфа Ехо. Начерки
Т.Г.Шевченко. Нарцис та німфа Ехо. Утоплена. Хлопчик із собакою.
Ескізи та інші начерки. [1840 – 1841. С.-Петербург].
Папір, олівець. 17,8 × 26,5 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-705.
На звороті – «Куток Смоленського кладовища».
Праворуч угорі напис олівцем: 375 інв. № 2 – 1925 г.; унизу напис олівцем: 539.
На аркуші чотири ескізи композицій та легкий начерк оголеної жінки. Ліворуч – ескіз до композиції «Нарцис та німфа Ехо», праворуч – ескіз, близький за сюжетом до незнайденої картини «Сирітка-хлопчик ділиться милостинею із собакою під тином» (№ 228). У центрі – найбільш опрацьована композиція, що відповідає змістові рядків з балади Шевченка «Утоплена»:
Роздяглася, розкинулась
На білій сорочці […]
Як дитина, калиною
Себе забавляє,
Гне стан гнучкий, розгинає,
На сонечку гріє.
Мати дивиться на неї,
Од злості німіє».
Нижче ліворуч – ескіз, що, ймовірно, розкриває зміст наступного епізоду балади:
Рве на собі коси.
Кинулася до Ганнусі
І в коси впилася».
Поруч унизу – начерк портрета невідомого.
Рисунки на цьому боці аркуша зареєстровані 1861 р. Г.М. Честахівським в описі малюнків Шевченка, що знаходилися в його академічній майстерні, під номером 99 [ВР ІЛ НАНУ, ф. 1, № 459].
Зміст і назви рисунків «Утоплена» та «Хлопчик із собакою» вперше визначила Г.П. Паламарчук [Паламарчук Г. Ескізи невідомих творів Т.Г. Шевченка // Тарас Шевченко-художник: Дослідження, розвідки, публікації. – К., 1963. – С. 145 – 147].
Датується орієнтовно 1840 – 1841 рр. з урахуванням часу нагородження Шевченка срібною медаллю за картину «Сирітка-хлопчик ділиться милостинею із собакою під тином» (27 вересня 1840 р.) та часом написання балади «Утоплена» (8 грудня 1841 р.).
Сторінку з рисунками та начерками вперше репродуковано та широко прокоментовано 1961 р. [Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – К., 1961. – Т. 7, кн. 2. – С. 26. – № 253]
Ймовірно, ескіз «Хлопчик із собакою», що на цьому аркуші, згадується з назвою «Начерк сцени з бандуристом» [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С 29. – № 222].
Місця зберігання: з квітня 1861 – у М.М. Лазаревського; згодом придбано Українською петербурзькою громадою; не раніше липня 1861 переданий на збереження А.О. Козачковському; не пізніше 1875 надійшов до В.П. Каховського; з 1891 – у родині Коховських; не пізніше 1893 придбаний М.О. Мікешиним; з 1896 – у родині Мікешина; згодом – у Д.Л. Мордовця; від його онуки Н.О. Пальчикової 1907 надійшов до Чернігівського музею українських старожитностей В.В. Тарновського; з 1925 – Чернігівський історичний музей; з 1935 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).
Виставка: 1974. Київ. Твори з колекції Тараса Шевченка [Художні твори у власній колекції Тараса Шевченка: Каталог. – К., 1974. – С. 8].
О.Г. Вартанова
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 253 (зображення); Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 433 – 434 (примітки).