«Якби-то ти, Богдане п’яний…»
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Якби-то ти, Богдане п’яний,
Тепер на Переяслав глянув!
Та на замчище подив[ив]сь!
Упився б! здорово упивсь!
І препрославлений козачий
Розумний батьку!.. і в смердячій
Жидівській хаті б похмеливсь
Або б в калюжі утопивсь,
В багні свинячім.
Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже…
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь…
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
18 августа [1859]. В Переяславі
Примітки
Джерела тексту:
– чорновий автограф (Російський державний архів літератури і мистецтва (Москва), ф. 2591, оп. 2, № 25, арк. 2) [Чорновий автограф];
– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 242) [«Більша книжка»].
Подається за «Більшою книжкою».
Дата в чорновому автографі «18. Август. В Переяслові», в чистовому – «18 августа. В Переяславі».
Датується за чистовим автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1859 р.: 18 серпня 1859 р., Переяслав.
Чорновий автограф з виправленнями Шевченка написано олівцем, дату поставлено вгорі аркуша. На початку XX ст. цей автограф належав М. І. Стороженкові, до якого потрапив з родини Репніних [див.: Шевченко Т. Кобзарь. – 2-ге вид. – СПб., 1908. – С. V]. У 1984 р. його виявлено в Російський державний архів літератури і мистецтва (Москва) [див. Трофимов И. Уникальная находка // Советская культура. – 1984. – 2 февраля; Гальченко С. Четыре автографа // Литературная газета. – 1984. – 14 марта]. У зібранні творів Шевченка його текст подається вперше. За чорновим автографом, з кількома виправленнями, Шевченко переписав вірш до «Більшої книжки».
Рядки 1–4 вперше надруковано за «Більшою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 636. Повністю вперше надруковано за «Більшою книжкою» в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. – С. 213) з неточною датою: «19 августа 1859».
Богдан – Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (близько 1595–1657), державний діяч і полководець, гетьман України (1648–1658), керівник визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетського гніту. В оцінці Хмельницького у вірші «Якби-то ти, Богдане п’яний…» відбилися гнітючі враження від перебування у Переяславі в серпні 1859 р., під час вимушеного повернення заарештованого на Україні поета з Києва до Петербурга.
Переяслав (нині Переяслав-Хмельницький) – місто Київської області. Одне з найбільших міст на Україні XVII ст., в 1648–1781 рр. центр Переяславського полку. В січні 1654 р. тут відбулася Переяславська загальна військова рада, на якій схвалено воєнний союз України з Росією. За часів Шевченка – занедбане повітове містечко Полтавської губернії.
Та на замчище подив[ив]сь! – Замчищем Шевченко називає старовинну частину Переяслава, розташовану на узвишші при впадінні Альти в Трубіж.
Або в калюжі утопивсь… – 1845 року Шевченко намалював акварель «Церква Покрова в Переяславі», де відтворено переяславський краєвид з церквою і вбогими халупками на другому плані та великою калюжею, в якій купаються свині, – на першому. Цю характерну деталь Шевченко робить домінантною при описі Переяслава 1859 р. у вірші «Якби-то ти, Богдане п’яний…». Показові творчі пошуки поета в чернетці вірша; написавши спершу:
Або в калюжі утопивсь
Гарнесенько в багні свинячім, –
Шевченко закреслив слово «калюжі» й надписав зверху «під валом», потім «за валом», але зрештою повернувся до варіанта «в калюжі», який зберіг і в остаточному, чистовому автографі «Більшої книжки».
М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 308 (канонічний текст), с. 505 – 506 (варіанти), с. 718 – 719 (примітки).