7 травня

Тарас Шевченко

Від десятої до дванадцятої години Семен із своїм учнем співав різні дуети, а О[лександра] І[ванівна] їм акомпаніювала на фортепіано, я ж слухав та від часу до часу бив браво. З якою трепетною насолодою уявляв я таку сцену в Новопетровському форті. А тепер, коли справдилося моє гарячкове дожидання, я дивлюсь і слухаю, як найзвичайнішої речі. Люди взагалі дивні, а серед них і я. Після дуетів вийшли ми з Семеном на вулицю без жадної мети. Зайшли випадково до музичної крамниці Пеца, побалакали й потім зайшли до маляра Соколова, полюбувалися намальованими нашими земляками та землячками і пішли до Дзюбина – не застали вдома, зайшли до М. Лазаревського – теж не застали вдома. Вернулися до Семена і, дочекавшись Юзефовича з родиною, почали обідати.