26 жовтня
Тарас Шевченко
Заходив до Варенцова і взяв у нього для прочитання два числа – 2 і 3 – «Русской беседы». В епілозі до «Чорної ради» П. О. Куліш, кажучи про Гоголя, Квітку та про мене грішного, вказує на мене, як на великого самобутнього народного поета. Чи не з приязні це?
У 2-му числі «Русской беседы» я з насолодою прочитав трикуплетовий вірш Ф. Тютчева.
Эти бедные селенья,
Эта скудная природа
Край родной долготерпенья,
Край ты русского народа!
Не поймет и не заметит
Гордый взор иноплеменный,
Что скользит и тайно светит
В наготе твоей смиренной.
Удрученный ношей крестной,
Всю тебя, земля родная,
В рабском виде Царь Небесный
Исходил, благословляя!…