29 грудня
Тарас Шевченко
У дванадцятій годині вночі виїхав од мене Михайло Семенович Щепкін. Я, Овсянников, Брилкін і Олейников відпровадили мого великого друга до першої станції і точно в третій годині вернулися додому. Шість днів, шість днів повного, радісно-врочистого життя! І чим я заплачу тобі, мій старий, мій єдиний друже? Чим я заплачу тобі за це щастя? за ці радісні, солодкі сльози? Люблю? та я ж давно тебе люблю!… Та й хто, знаючи тебе, не любить? Чим же?… Крім молитви за тебе, найщирішої молитви, – я нічого не маю.