Лист до М.С.Щепкіна

Тарас Шевченко

А ти, циндре, орандарко,

Перекупко п’яна!

Де ти в чорта забарилась

З своїми лучами?

У Версалі над злодієм

Мабуть, розпустила…

Чи з ким іншим мизкаєшся

З нудьги та з похмілля.

Сідай лишень коло мене,

Та витнемо з лиха,

Гарнесенько обіймемось,

Поці[луємось?]

Та любо та тихо

Поцілуємось… та й теє…

Та й поберемося,

Моя крале мальована.

Бо я таки й досі

Волочуся за тобою.

Ти хоч і пишалась,

І з п’яними королями

По шинках шаталась,

І курвила з солдатами

Під Севастополем…

Та мені про те байдуже.

Мені, моя доле,

Дай хоч глянути на тебе,

І, і пригорнутись

Під крилом твоїм. І любо

З похмілля заснути.

1858. Нижній Новгород

Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у листі до М. С. Щепкіна від 10 лютого 1858 р. (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 8).