Лист до М.С.Щепкіна
Тарас Шевченко
А ти, циндре, орандарко,
Перекупко п’яна!
Де ти в чорта забарилась
З своїми лучами?
У Версалі над злодієм
Мабуть, розпустила…
Чи з ким іншим мизкаєшся
З нудьги та з похмілля.
Сідай лишень коло мене,
Та витнемо з лиха,
Гарнесенько обіймемось,
Поці[луємось?]
Та любо та тихо
Поцілуємось… та й теє…
Та й поберемося,
Моя крале мальована.
Бо я таки й досі
Волочуся за тобою.
Ти хоч і пишалась,
І з п’яними королями
По шинках шаталась,
І курвила з солдатами
Під Севастополем…
Та мені про те байдуже.
Мені, моя доле,
Дай хоч глянути на тебе,
І, і пригорнутись
Під крилом твоїм. І любо
З похмілля заснути.
1858. Нижній Новгород
Примітки
Джерело тексту:
– чистовий автограф у листі до М. С. Щепкіна від 10 лютого 1858 р. (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 8).