Маленькій Мар’яні
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Рости, рости, моя пташко,
Мій маковий цвіте,
Розвивайся, поки твоє
Серце не розбите,
Поки люди не дознали
Тихої долини,
Дознаються – пограються,
Засушать та й кинуть.
Ані літа молодії,
Повиті красою,
Ні карії оченята,
Умиті сльозою,
Ані серце твоє тихе,
Добреє дівоче
Не заступить, не закриє
Неситії очі.
Найдуть злії та й окрадуть…
І тебе, убогу,
Кинуть в пекло… Замучишся
І прокленеш Бога.
Не цвіти ж, мій цвіте новий,
Нерозвитий цвіте,
Зов’янь тихо, поки твоє
Серце не розбите.
20 декабря 1845, Вьюнища
Примітки
Джерело тексту:
– чистовий автограф у рукописній збірці «Три літа» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 74, арк. 34 звор.) [Автограф].
Подається за цим автографом.
Автограф датовано: «20 декабря 1845, Вьюнища».
Датується за автографом: 20 грудня 1845 р., В’юнище.
Вперше надруковано за копією з рукописної збірки «Три літа» в журналі «Нова громада» (1906. – № 10. – С. 68–69; публікація П. Є. Щоголева). З цього видання твір передруковано в журналах «Літературно-науковий вісник» (1906. – № 12. – С. 341) та «Світ» (Львів, 1906. – № 19. – С. 291–293).
За копією з рукописної збірки «Три літа» вірш надрукував В. Доманицький у «Критичному розсліді над текстом “Кобзаря”» в журналі «Киевская старина» (1906. – № 11/12. – С. 333), окремий відбиток – К., 1907. – С. 134; тут припущено помилку в прочитанні третього рядка: «Розвивайся, коли твоє».
Вперше введено до збірки творів у виданні: Шевченко Т. Кобзарь / За ред. В. Доманицького. – СПб., 1907. – С. 270–271, де упорядник виправив свою помилку у третьому рядку.
В. Л. Смілянська
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2001 р., т. 1, с. 366 (канонічний текст), с. 576 (варіанти), с. 748 – 749 (примітки).