7 листопада

Тарас Шевченко

Цими днями проходив я якось через Кремль і бачив велику юрбу мужиків з непокритими головами перед Губернаторською палатою. Це явище мені видалось чимсь надзвичайним, та до сьогоднішнього дня я не міг довідатись про його суть, а сьогодні Овсянников розповів мені, в чому справа.

Селяни дідича Демидова, того самого поганця Демидова, якого я знав у 1837 році в Гатчині, як кірасирського юнкера, і який тоді не заплатив мені за портрет своєї нареченої. Тепер він, проциндривши все до снаги, живе в своїм селі і грабує селян. Лагідні мужички замість того, щоб просто повісити свого грабіжника, прийшли до Губернатора права прохати, а Губернатор, не бувши дурень, звелів їх висікти, щоб вони права доходили «по начальству», себто починати від станового [пристава].

Цікаво знати, що далі буде.