20 [мая]
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
До трех часов работал в Эрмитаже. Обедал у моих старых друзей Уваровых. Сергей Уваров, веселейший толстяк на свете, сказал следующий экспромт разносчику апельсинов:
Напрасно, разносчик, в окно ты глядишь
Под бременем тягостной ноши.
Напрасно ты голосом звонким кричишь:
«Лемоны, пельцыны хороши!»
Не обольщай меня мечтой
Плодов привозных из чужбины,
Нет, душу полную какой-то пустотой
Не соблазнят златые апельсины.
Я отжил жизнь свою давно,
И все души моей желанья
Сосредоточивши в одно
Разоблаченно[е] от счастья ожиданье.
Напрасно, разносчик, в окно ты глядишь…
Вечером был у Семена, и милейшая Александра Ивановна играла н[ам?] лучшие места из «Трубадура». Очаровательно играла.
Повернувся я з Сибірі,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
Та не маю волі.
Слідять мене злії люди
День, час і годину, –
Прийде туга до серденька,
То ледве не згину.
Комісари, ісправники
За мною ганяють;
Більше вони людей вбили,
Чим я грошей маю.
Зовуть мене розбойником,
Кажуть, що вбиваю, –
Я нікого не вбив іще,
Бо сам душу маю.
Возьму гроші в багатого,
Убогому даю,
І так людей поділивши,
Сам гріха не маю.
Маю жінку, маю діток,
Однак їх не бачу;
Як згадаю про їх долю,
То гірко заплачу.
Треба мені в лісі жити,
Треба стерегтися,
Хоть, здається, світ широкий,
Та ніде подіться.
Сочинение этой весьма немудрой песни приписывают самому Кармелюку. Клевещут на славного лыцаря. Это рукоделье мизерного Падуры.
Примітки
Напрасно, разносчик, в окно ты глядишь… – Пародійний вірш «Элегия» без підпису друкувався в газеті «Северный Меркурий» (1830. – № 60); пізніше він став основою жартівливого романсу, що був особливо популярним у купецькому середовищі.
…лучшие места из «Трубадура». – З опери Дж. Верді (1813–1901).
Кармелюк Устим (1787–1835) – уславлений у піснях і легендах керівник антикріпосницької боротьби селян на Поділлі першої половини XIX ст. Пісня записана рукою І. М. Лазаревського.
…рукоделье мизерного Падуры. – Падура Тимко (1801–1871) – польський і український поет, один з представників так званої «української школи» в польській поезії. Серед творів Т. Падури цієї пісні нема, її автором, очевидно, був кременецький канонік Ян Комарницький. Він «сочинял песни, из которых наиболее известной стала народу и распространялась во многих вариантах песня о разбойнике Кармелюке» [Русов А. Торбанисты Грегор, Каэтан и Франц Видорты // Киевская старина. – 1892. – № 3. – С. 372].
Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)