Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

1861 р. До Т. Г. Шевченка

8 березня 1861. Рим

Мій дуже дорогий Тарас Григорович! Чую, що Ви усе нездужаєте та болієте, а сама вже своїм розумом доходжу, як то Ви не бережете себе і які сердиті тепер. Оце добрі люди скажуть: «Тарас Григорович! Може, Ви шапку надінете — вітер!» — А Ви зараз і кирею з себе скидаєте. — «Тарас Григорович, треба вікно зачинити — холодно…» — А Ви хутенько до дверей: нехай настеж і стоять. А самі Ви тілько одно слово вимовляєте: «Одчепіться», — да дивитесь тілько у лівий куток. Я все те добре знаю, та не вбоюся, а говорю Вам і прошу Вас дуже: бережіте себе. Чи таких, як Ви, в мене поле засіяно?..

Їздили Ви на Україну, були Вам там пригоди, писали мені. Коли-то побачимось? Буду дожидати.

Я тепер пишу до Вас з Рима; коли б же Вас сюди заніс який човничок, щоб Ви не од людей почули, а на свої очі побачили, які тут руїни, дерева, квіти, а народ який, а яке тепло, яке сонце! Я була в Колізеї на самому вишку, на окні сиділа, а як звідти зійшла, то й сама не знаю. Була в Ватікані — коли б же Ви були там, Тарас Григорович. У мене є для Вас фотографія, та як її Вам передати?

Я тут і роботаю, і вчуся, і гуляю. Ви напишіть мені словечко, коли час буде. Ви забули чи ні, що Ви названий батько? Коли взяли ім’я, то взяли й біду батьківську: тепер думайте і не забувайте.

Прощавайте. Бережіть же себе, прошу Вас дуже.

Щиро до Вас прихильна М. М[аркович].


Примітки

Подається за першодруком: Основа. – 1861. – № 6. – С. 11 – 12. Лист вміщено у написаній М. О. Максимовичем редакційній статті «Значение Шевченко для Украины. Проводы тела его на Украину из Петербурга».

Датується за уточненою датою листа Марка Вовчка до О. В. Марковича, в який був вкладений лист для Шевченка (див.: Листи Марка Вовчка. – Т. 1. – С. 319): 8 березня 1861. Рим.

Чую, що Ви усе нездужаєте та болієте… – Особа Шевченка постійно цікавила Марка Вовчка під час її перебування за кордоном, про що свідчить і листування Марка Вовчка з М. Я. Макаровим, І. С. Тургенєвим, П. О. Кулішем, О. В. Марковичем та ін. (див.: Листи до Марка Вовчка : У 2-х т. – К., 1979. – Т. 1. – №№ 38, 40, 41, 46, 48).

Я тепер пишу до Вас з Рима… – Марко Вовчок виїхала з Парижа до Італії 17 лютого 1860 р. через Ліон і Марсель, а далі морем до Чівітто-Веккії та залізницею до Рима.

Я тут і роботаю, і вчуся, і гуляю. – Ці слова Марка Вовчка перегукуються з порадою І. С. Тургенєва у листі до неї від 17 лютого 1861 р. з Парижа:

«Постарайтесь, по крайней мере, извлечь всевозможную пользу из Вашего пребывания в Риме: не млейте, сидя по часам обок с Вашими, впрочем, милейшими приятелями; смотрите во все глаза, учитесь, ходите по церквам и галереям» (Листи до Марка Вовчка. – Т. 1. – С. 121).

Ви забули чи ні, що Ви названий батько? – Вперше «донею», продовжувачкою своєї справи Шевченко, назвав Марка Вовчка у присвяченому їй вірші – «Марку Вовчку», написаному «на пам’ять 24 января 1859» (тобто дня їхнього знайомства). Далі ця тема батьківства продовжилася в дарчому напису на рукопису поеми «Неофіти», подарованому Марку Вовчку на спогад про один із днів їхніх зустрічей: «Моїй єдиній доні Марусі Маркович. На пам’ять 3-го апреля 1859 года. Т. Шевченко». У 1860 р. Шевченко надіслав письменниці примірник «Кобзаря» з написом «Моїй єдиній доні Марусі Марков[ич] і рідний і хрещений батько Тарас Шевченко». З свого боку Марко Вовчок підтримувала цю тему і в попередньому листі до Шевченка за травень 1859 р.

Подається за виданням: Листи до Тараса Шевченка. – Київ: Наукова думка, 1993 р., с. 185.