Мала книжка

«Мала книжка» – рукописний збірник поезій Тараса Шевченка, створених у 1846 – 1850 роках. Цей рукопис не має назви, назва «Мала книжка» дана дослідниками.

Перебуваючи на засланні, Шевченко всупереч царській забороні не припинив писати вірші. Він записував їх до саморобних зошитів маленького формату (захалявних книжечок), які можна було сховати від начальства. Наприкінці 1849 – на початку 1850 р., перебуваючи в Оренбурзі й маючи відносне полегшення від солдатської муштри, Шевченко почав переписувати ці поезії начисто у саморобні зошити формату 6.3 × 9.8 см. Таких зошитів набралось 27.

Попереджений про арешт (який стався 23 квітня 1850 р.), Шевченко передав цю книжечку Карлу Герну. Чорнові автографи, з яких тексти переписувались до «Малої книжки», не виявлено – мабуть, Шевченко встиг їх знищити.

Герн зміг повернути рукопис Шевченкові, мабуть, на початку 1858 р., коли поет перебував у Нижньому Новгороді. В цей час (у січні – лютому 1858 р.), мабуть, була зроблена більша частина виправлень в текстах, частина текстів перекреслена. Ці правки відбивають наступний етап роботи Шевченка над своїми віршами. 21 лютого 1858 р. Шевченко почав переписувати поезії з «Малою книжки» до «Більшої книжки».

Під час оправлення «Малої книжки» окремі зошити були переплутані, внаслідок чого хронологічний порядок творів порушився. Ця плутанина згодом була закріплена суцільною нумерацією сторінок.

Нині рукопис «Малої книжки» зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка (відділ рукописів. фонд 1 (Шевченко), № 71). В 1963, 1966 та 1984 роках вона була надрукована фототипічним способом.

М. Ж., 13 липня 2014 р.

Додатково

Фотокопія «Малої книжки»