№ 486 «Богу не треба ні церквей…»
Г. Л. Андрузький
Богу не треба ні церквей, бо мир то церква, ні подарків, бо все його і од нього.
Обряд не спасе і піст не спасе. Не спасе і молитва, коли вона не од серця. Но усе це робити і мати не гріх і лучше богу молитись у церкві, ніж нігде.
Молитва єсть і ізліяніє душі перед богом: «од ізбитку чувств устне глаголются».
Нема ні субот, ні воскресеній, ні празників, бо повсякдень, повсякчас должни служить господу.
Бог єсть дух, поклоняйся ж духовно, поклоняйся і направляй [706]. Но і се мати не гріх, а потреба; бо отдих обновля сили. На що попи? Усі жреці божі, но і тих треба, бо вони доглядують, повчають, наставляють. І так не смійтесь […] [Слово не прочитано] Що добро полезне і хороше. Всяк да творить по урозумінню свому. Амінь.
Ч. VIII, арк. 61. Автограф.
Примітки
706. Текст «Бог єсть дух, поклоняйся ж духовно, поклоняйся і направляй» написаний збоку.
Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 483.