№ 473 «Щось я сам не відаю…»
Г. Л. Андрузький
Щось я сам не відаю,
Чого серце ниє,
І хилиться головонька
І світ в очах мліє.
Хотілось би заспівати,
Голос замирає.
Заплакав би, легше б стало
Та слізок немає.
То ж перед бідою
Серцю нудно стало,
Й не вірив би, та ніколи
Воно не брехало.
Ч. VIII, арк. 59. Автограф.
Примітки
Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 478.