№ 248 «Стоїть в селі Суботові…»

Стоїть в селі Суботові

На горі високій

Домовина України,

Широка, глибока.

Ото церков Богданова.

Там-то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився.

Мир душі твоїй, Богдане!

Не так воно стало;

Москалики, що заздріли,

То все очухрали.

Могили вже розривають

Та грошей шукають,

Льохи твої розкопують

Та тебе ж і лають,

Що й за труди не находять!

Отак-то, Богдане!

Занапастив єси вбогу

Сироту Украйну!

За те ж тобі така й дяка,

Церков-домовину

Нема кому полагодить!!

На тій Україні,

На тій самій, що з тобою

Ляха задавила!

Байстрюки Єкатерини

Сараною сіли.

Отаке-то, Зіновію,

Олексіїв друже [484]!

Ти все оддав приятелям,

А їм і байдуже

Кажуть, бачиш, що все то те

Таки й було наше,

Що вони тілько наймали

Татарам на пашу –

Та полякам… Може й справді!

Нехай і так буде!

Так сміються ж з України

Стороннії люди!

Не смійтеся, чужі люде!

Церков-домовина

Розвалиться… і з-під неї

Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!..

21 октября 1845 Марьинское

Три літа, арк. 76 зв. – 77. – Автограф.

Вперше опубл.: Dziennik Literacki [485]. – Львів. 1861. – № 62. – С. 495 – 496.

Примітки

484. «Зіновію, Олексіїв друже!» – Зіновій – друге ім’я Богдана Хмельницького. Олексій – російський цар Олексій Михайлович (1629 – 1676).

485. «Dziennik Literacki» – «Літературний часопис», який виходив у Львові 1852 – 1870 pp. з перервою 1854 – 1856 pp. Його редакторами були К. Шайноха і Я. Добжанський. Навколо часопису гуртувалися передові письменники Я. Лям, Л. Дунін-Борковський, М. Павлуцький та ін.

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 255 – 256.