№ 189 1850 p. липня 1. – Перелік книг, складений П. О. Кулішем, потрібних йому для закінчення історичного роману «Северяки» з зазначенням їх ціни
1. Полное собрание русских летописей [383], тома 2-й, 3-й и 4-й (1-й куплен) – 4 р.
2. «Акты Археологической экспедиции», 4 тома – 10 р.
3. «Акты исторические» [384], 5 томов – 10 р.
4. «Алфавитный указатель к актам историческим» [385] – 75 к.
5. «Дополнения к актам историческим» [386], 2 тома – 4 р.
6. «Акты, относящиеся к истории Западной России», 2-й том (1-й куплен) – 2 р.
7. «Акты на иностранных языках, относящиеся к России», 2 тома – 4 р.
8. «Акты юридические» – 2 р. 50 к.
9. «Выходы государей, царей и великих князей Михайла Федоровича, Алексея Михайловича и Федора Алексеевича» – 4 р.
10. «О России в царствование Алексея Михайловича», сочинение Котошихина [389] – 1 р. 50 к.
11. Рукопись Жолкевского: «Начало и успех Московской войны», изд. Т. Мухановым [390] – 2 р. 85 к.
12. «Быт русского народа» А. Терещенка [391], 7 томов – 6 р.
13. «Жизнь князя Курбского в Литве и на Волыни». Акты, изд. Киевскою комиссией [392], 2 тома – 8 р.
14. «Памятники» [393], изд. Киевскою комиссией, 2 тома – 7 р.
15. «Дворцовые разряды» [394], изданные по высочайшему повелению – 3 р.
16. «Архив историко-юридических сведений, относящихся до России», изд. Калачовым [395] – 3 р. 20 к.
17. «О состоянии женщин в России до Петра Великого», историческое исследование Шульгина [396] – 1 р.
18. «История смутного времени в России» Бутурлина [397], 3 тома – 8 р. 50 к.
19. «Сказания русского народа» Сахарова [398], изд. 3-е, 2 ч.- 6 р.
20. «Об историческом значении царствования Бориса Годунова» Павлова [399] – 1 р.
21. «Труды и летописи императорского московского общества истории и др[евностей] российских» [400], 8 томов – 6 р.
22. «Русские достопамятности», изд. Калайдовичем и Дубенским [401], 3 тома- 3 р.
23. «Русский исторический сборник» Погодина, томы 2-й – 7-й (1-й куплен) – 8 р.
24. «Повествование о России» Арцыбашева [402], тома 1-й и 2-й (3-й куплен) – 10 р.
25. «Временник императорского московского общества истории и древностей российских» [403], 6 ч. – 8 р.
26. «Атлас к истории государства российского», составленный Ахматовым – 7 р.
27. «Историческое описание одежды и вооружения русских войск», тома 1-й и 2-й – 15 р. 50 к.
28. «Древности русского государства» по рисункам Солнцева [404]. 3 выпуска по 30 р[уб]. в Москве
29. «Памятники московской древности», изд. Снегиревым [405] – 30 р.
30. «Достопамятности Московского Кремля», Вельтмана , [406], 2 тома – 5 р.
31. «Достопамятства Москвы», изд. Тромониным, 2 тетради – 6 р.
32. «Описание памятников древности церковного и гражданского быта русского музея Коробанова», изд. Филимоновым [407] – 20 р.
33. «Русская старина в памятниках церковного и гражданского зодчества», составленная Мартыновым [408], изд. 2-е, 2 тома – 3 р. 50 к.
34. «Русская летопись по Никоновскому списку», издали Шлецер, Башилов и Поленов [409] – 7 р.
35. «Летопись о многих мятежах и о разорении Московского государства» [410] – 2 р. 85 к.
36. «Древняя Российская Вивлиофика», изд. Новиковым [411], изд. 2-е, 20 томов – 28 р.
37. «Сказание о осаде Троицкого Сергиева монастыря», сочинение Аврамия Палицина [412], 2-е изд. 90 к.
38. «Описание тринадцати старинных российских государей» Комарова [413] – 1 р. 43 к.
39. «Сборник», изд. Павлом Мухановым [414] – 2 р. 85 к.
40. «Указатель к сборнику», изд. Мухановым
41. «Каталог исторических памятников», изд. Мухановым [415] – 30 к.
42. «Записки русских людей» Сахарова [416], – 3 р.
43. «Записки Желябужского», изд. Д. Языковым [417] – 2 р.
Итого 349 р. 63 к.
Помітка Л. В. Дубельта: До графа.
Ч. V, арк. 379, 380. Автограф.
Примітки
Датується за док. № 188.
383. «Полное собрание русских летописей» – багатотомна публікація літописів, розпочата Археографічною комісією 1841 р. і продовжена після Жовтневої революції Академією наук СРСР. До 1921 р. було видано 24 томи. 1949 р. це видання відновлено і доведено до 38-го тому (1989 р.).
384. «Акты исторические» («Акты исторические, собранные и изданные Археографическою комиссиею». – Т. 1 – 5. – Спб., 1841 – 1843) – збірка документів з соціально-економічної, політичної, дипломатичної і воєнної історії Російської держави XIV – XVII ст.
385. 1843 р. до «Актов исторических» були видані іменний та географічний покажчики.
386. «Дополнения к актам историческим» («Дополнения к актам историческим, собранные и изданные Археографической комиссией». – Т. 1 – 12. – Спб., 1846 – 1875) – збірка документів з історії народів СРСР за X – XVII ст.
389. Котошихін (Кошихін) Григорій Карпович (близько 1630 – 1667) – піддячий Посольського приказу, автор твору «О России в царствование Алексея Михайловича», який був виявлений у першій половині XIX ст. в архівах Швеції. Він витримав чотири видання. Останнє, четверте, видання вийшло в Санкт-Петербурзі 1906 р.
390. Муханов Павло Олександрович (1798 – 1871) – збирач і видавець матеріалів з вітчизняної історії. Серед інших видав і «Записки Жолкевського» (М., 1835), про які йдеться в даному випадку.
391. Терещенко Олександр Васильович (1806 – 1865) – етнограф і археолог. Його праця «Быт русского народа» була видана 1848 р.
392. Двотомне видання Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві. «Жизнь князя А. М. Курбского в Литве и на Вольти» вийшло в світ 1849 р. за редакцією М. Д. Іванишева.
393. Йдеться про «Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов», т. 1 (К., 1845) і т. 2 (К., 1846), бо т. З і 4 були видані 1852 і 1859 pp. Друге доповнене видання «Памятников» за редакцією О. І. Левицького вийшло 1898 р.
394. «Дворцовые разряды», т. 1 – 4 (Спб., 1850 – 1855) – видання текстів «Разрядных книг», до якого включені записи за 1612 – 1700 pp. Вони містять відомості з історії державного управління, воєнної історії та ін. 1854 р. було видано «Дополнения к 3 т. дворцовых разрядов».
395. Калачов Микола Васильович (1819 – 1885) – російський археограф і архівіст, історик, юрист. Калачов багато зробив у справі публікації історичних документів. За його редакцією, зокрема, вийшов збірник «Архив историко-юридических сведений, относящихся до России» (3 кн.; кн. 2 складається з двох частин, 1850 – 1861), до якого включено матеріали і дослідження з історії, літератури, фольклору та народних звичаїв.
396. Шульгін Віталій Якович (1822 (?) – 1878) – історик. Після закінчення Київського університету викладав історію в одній з київських гімназій та Київському інституті шляхетних дівчат. 1849 – 1862 pp. читав лекції з давньої, середньої і нової історії в Київському університеті. Праця «О состоянии женщин в России до Петра Великого» (К., 1850) є його дисертацією.
397. Бутурлін Дмитро Петрович (1790 – 1849) – російський воєнний історик, генерал-майор і флігель-ад’ютант. Бутурлін автор праць «История нашествия императора Наполеона на Россию в 1812 г.» (1823), «Военная история походов России в XVIII столетии» (1819 – 1923), «История смутного времени в России в начале XVII века» (Ч. 3, Спб., 1839 – 1846) та ін. – Док. № 189
398. Сахаров Іван Петрович (1807 – 1863) – російський фольклорист, етнограф і палеограф, член Російського географічного і археологічного товариства. Збирав пам’ятки народної творчості, описував архіви, архітектурні пам’ятки, розшукував стародавні предмети матеріальної культури. До головних його праць належать і «Сказання русского народа о семейной жизни своих предков» (в 3 ч.), яка витримала три видання (M., 1836 – 1837; 1837; Спб., 1841 – 1849).
399. Павлов Платон Васильович (1823 – 1895) – історик і громадський діяч. З 1847 р. – ад’юнкт-професор кафедри російської історії Київського університету. Павлов – один з організаторів у Києві, а потім у Петербурзі Археографічної комісії, а також перших у Росії недільних шкіл. Його докторська дисертація – «Об историческом значении царствования Бориса Годунова» (1849; 2-ге вид. 1863).
400. Очевидно, йдеться про «Записки и труды императорского Московского общества истории и древностей российских» (1815 – 1837. – Ч. 1 – 8).
401. Праця «Русские достопамятности» (3 т.) – видана Московським товариством історії і старожитностей 1815 – 1844 pp.
402. «Повесть о России» (3 т. – М., 1838 – 1843) – основна праця російського історика Арцибашева Миколи Сергійовича (1773 – 1841) доведена до 1698 р. Четвертий том, що охоплює період з 1698 р. до середини XVIII ст., не був надрукований.
403. «Временник императорского Московского общества истории и древностей российских» виходив 1849 – 1857 pp. у Москві. Всього видано 25 книг, в яких опубліковано дослідження з давньої історії Росії та інших слов’янських країн, а також історичні джерела (літописи тощо).
404. «Древности российского государства» (6 т. – 1846 – 1853) включають 700 рисунків живописця та археолога Солнцева Федора Григоровича (1801 – 1892), який відкрив стінні фрески XI ст. в Києво-Софійському соборі.
405. «Памятники московской древности» (M., 1842 – 1845) були видані професором Московського університету Снегирьовим Іваном Михайловичем (1793 – 1868).
406. «Достопамятности Московского кремля» (M., 1843) видані письменником і археологом Вельтманом Олександром Хомичем (1800 – 1860). З 1842 р. О. X. Вельтман працював помічником директора, з 1852 р. – директором Московської Оружейної палати.
407. «Описание памятников древности церковного и гражданского быта из русского музея П. Ф. Коробанова» – перша праця російського археолога та історика мистецтва Філімонова Георгія Дмитровича. Видана 1849 р.
408. «Русская старина в памятниках церковного и гражданского зодчества» (M., 1848 – 1854) видана російським етнографом-фольклористом професором Московського університету Снегирьовим Іваном Михайловичем (друге видання 1851 – 1857 вийшло за редакцією І. Снєгирьова й Мартинова).
409. «Русскую летопись по Никоновскому списку» видали А. Л. Шлецер, С. X. Башилов і О. Я. Полєнов. Перша частина літопису за Никоновським списком підготовлена і в 1767 р. видана російським ученим-видавцем Башиловим Семеном (1740 – 1770) разом з німецьким істориком і статистиком Шлепером Августом-Людвігом (1735 – 1809), друга – 1768 р. Башиловим разом з російським юристом та істориком Полєновим Олексієм Яковлевичем (1738 – 1816).
410. «Летопись о многих мятежах… (Спб., 1771) – історичний твір з описом подій 1584 – 1655 pp. складений у Москві близько 1658 р. Він містить відомості з історії Росії 30 – 50-х років XVII ст., яких немає в інших джерелах. Літопис виданий російським просвітителем, письменником-сатириком, журналістом і книговидавцем Новиковим Миколою Івановичем (1744 – 1818).
411. «Древняя Российская Вивлиофика» – писемні джерела з історії Росії, видані 1773 – 1775 М. І. Новиковим у 10 частинах. 1788 – 1891 pp. вийшло друге видання у 20 частинах. Тут опубліковано документи московського архіву Колегії іноземних справ.
412. «Сказание об осаде Троицко-Сергиева монастыря от поляков и литвы и о бывших потом в России мятежах, сочиненное оного же Троицкого монастыря келарем Авраамием Палицыным» – пам’ятка історичної писемності початку XVII ст. Перше видання побачило світ 1784 р., друге – 1822 p.
413. «Описание тринадцати старинных свадеб российских князей и государей» (1787) належить російському письменникові XVIII ст. Комарову Матвію, літературна діяльність якого припадала на 70 – 90-ті роки XVIII ст.
414. «Сборник» (M., 1836; 2-е вид. – Спб., 1876) включає 154 акти, грамоти, записки, листи та інші документи історичного, юридичного і політичного змісту.
415. «Каталог исторических памятников» виданий у Москві 1836 р.
416. Очевидно, йдеться про працю російського фольклориста, етнографа і палеографа Сахарова Івана Петровича (1807 – 1863) «Путешествия русских людей в чужие земли» (2-е вид. – Спб., 1837. – Ч. 1 – 2.)
417. «Записки Желябужського» (видані Д. Язиковим в 1787 р.) – цінне історичне джерело. Містить великий фактичний матеріал про діяльність російського уряду за 1682 – 1709 pp.
Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 166 – 167.