№ 146 1845 p. кінець – 1846 p. – Відозва «Брати українці», написана М. І. Костомаровим, вилучена у М. І. Гулака під час обшуку в Олексіївському равеліні 2 квітня 1847 р.
|
||
Відозва «Брати українці» (т. 1, с. 171)
Брати українці |
Братья украинцы! |
От сю розказу полагаючи перед ваші очі, даєм вам уважити, чи добре воно так буде. |
Это рассуждение предлагаем вам перед глаза и даем на размышление: хорошо ли так будет, как эти пункты скажут. |
1. Ми приймаємо, що усі слов’яне повинні з собою поєднатися. |
Мы принимаем, что все славяне должны между собою соединиться. |
2. Але так, щоб кожен народ зкомпонував свою Реч Посполиту і управлявся несмісимо з другими, так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу Закреслено: «гражд». общественну. Такії народи по нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліро-серби і болгари. |
Но так, чтоб каждый народ составлял особенную Речь Посполитую и управлялся не слитно с другими; так, чтоб каждый народ имел свой язык, свою литературу, свое общественное устройство. Такими народами признаем: великороссиян, украинцев, поляков, чехов, лужичан, хорутан, иллиро-сербов и болгар. |
3. Щоб був один сейм або рада слов’янська, де б сходились депутати оду всіх Речей Посполитих і там розважали б і порішали такі діла, котрі б належали до цілого союза слов’янського. |
Чтоб существовал сейм или славянское собрание, где бы сходились депутаты от всех республик славянских и там рассуждали бы и решали дела, которые относятся ко всему союзу славянскому. |
4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года. |
Чтоб в каждой республике был правитель, избранный на время, и над целым союзом был такой же правитель, выбранный на время. |
5. Щоб в кожній Речі Посполитій була посполита рівність і свобода і станів не було овсі Закреслено: «подаємо на ува».. |
Чтоб в каждой республике было всеобщее равенство и свобода и никакого различия сословий. |
6. Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором. |
Чтоб депутатами и чиновниками делали не по происхождению и по имуществу, а по уму и образованности народным выбором. |
7. До того, щоб віра христова була основою закону і общественно! справи в цілому союзі і в кожній Речі Посполитой. |
Чтоб вера христова была основанием законодательства и общественного порядка в целом союзе и в каждой республике. |
Отсе вам, братіє українці обох сторон Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно і нехай кожен думає, як до сього дійти, і як би лучше воно було. Як багато голов, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думати, то в той час, як прийде пора говорити об сім, вам господь бог дарує смисл і уразумєніе. |
Вот братья украинцы, жители Украины обоих сторон Днепра, мы даем вам это размышление; прочитайте со вниманием и пусть каждый думает, как достигнуть этого, и как бы лучше сделать. Много голов, много умов, – говорит пословица. Если вы об этом станете прилежно думать, то когда придет пора вам заговорить об этом, господь дарует вам смысл и уразумение. |
Ч. II, арк. 192. Автограф M. I. Костомарова.
Опубл.: Наше минуле. – 1918. – № 1. – С. 36 – 37, укр. мовою. Былое. – 1906. – № 2. С. 67 – 68, рос. мовою.
Примітки
Список М. І. Гулака, ч. II, арк. 107 – 108 та копія III відділення, Ч. I, арк. 99 зв. автентичні з опублікованим.
Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 1, с. 170 – 172.