Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

№ 146 1845 p. кінець – 1846 p. – Відозва «Брати українці», написана М. І. Костомаровим, вилучена у М. І. Гулака під час обшуку в Олексіївському равеліні 2 квітня 1847 р.

Відозва «Брати українці»

Відозва «Брати українці» (т. 1, с. 171)

Брати українці

Братья украинцы!

От сю розказу полагаючи перед ваші очі, даєм вам уважити, чи добре воно так буде.

Это рассуждение предлагаем вам перед глаза и даем на размышление: хорошо ли так будет, как эти пункты скажут.

1. Ми приймаємо, що усі слов’яне повинні з собою поєднатися.

Мы принимаем, что все славяне должны между собою соединиться.

2. Але так, щоб кожен народ зкомпонував свою Реч Посполиту і управлявся несмісимо з другими, так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу Закреслено: «гражд». общественну. Такії народи по нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліро-серби і болгари.

Но так, чтоб каждый народ составлял особенную Речь Посполитую и управлялся не слитно с другими; так, чтоб каждый народ имел свой язык, свою литературу, свое общественное устройство. Такими народами признаем: великороссиян, украинцев, поляков, чехов, лужичан, хорутан, иллиро-сербов и болгар.

3. Щоб був один сейм або рада слов’янська, де б сходились депутати оду всіх Речей Посполитих і там розважали б і порішали такі діла, котрі б належали до цілого союза слов’янського.

Чтоб существовал сейм или славянское собрание, где бы сходились депутаты от всех республик славянских и там рассуждали бы и решали дела, которые относятся ко всему союзу славянскому.

4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года.

Чтоб в каждой республике был правитель, избранный на время, и над целым союзом был такой же правитель, выбранный на время.

5. Щоб в кожній Речі Посполитій була посполита рівність і свобода і станів не було овсі Закреслено: «подаємо на ува»..

Чтоб в каждой республике было всеобщее равенство и свобода и никакого различия сословий.

6. Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором.

Чтоб депутатами и чиновниками делали не по происхождению и по имуществу, а по уму и образованности народным выбором.

7. До того, щоб віра христова була основою закону і общественно! справи в цілому союзі і в кожній Речі Посполитой.

Чтоб вера христова была основанием законодательства и общественного порядка в целом союзе и в каждой республике.

Отсе вам, братіє українці обох сторон Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно і нехай кожен думає, як до сього дійти, і як би лучше воно було. Як багато голов, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думати, то в той час, як прийде пора говорити об сім, вам господь бог дарує смисл і уразумєніе.

Вот братья украинцы, жители Украины обоих сторон Днепра, мы даем вам это размышление; прочитайте со вниманием и пусть каждый думает, как достигнуть этого, и как бы лучше сделать. Много голов, много умов, – говорит пословица. Если вы об этом станете прилежно думать, то когда придет пора вам заговорить об этом, господь дарует вам смысл и уразумение.

Ч. II, арк. 192. Автограф M. I. Костомарова.

Опубл.: Наше минуле. – 1918. – № 1. – С. 36 – 37, укр. мовою. Былое. – 1906. – № 2. С. 67 – 68, рос. мовою.


Примітки

Список М. І. Гулака, ч. II, арк. 107 – 108 та копія III відділення, Ч. I, арк. 99 зв. автентичні з опублікованим.

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 1, с. 170 – 172.