Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Муза

Тарас Шевченко

Варіанти тексту

Опис варіантів

А ти, пречистая, святая,

Ти, сестро Феба молодая!

Мене ти в пелену взяла

І геть у поле однесла.

І на могилі серед поля,

Як тую волю на роздоллі,

Туманом сивим сповила.

І колихала, і співала,

І чари діяла… І я…

О чарівниченько моя!

Мені ти всюди помагала.

Мене ти всюди доглядала.

В степу, безлюдному степу,

В далекій неволі,

Ти сіяла, пишалася,

Як квіточка в полі!

Із казарми нечистої

Чистою, святою

Пташечкою вилетіла

І понадо мною

Полинула, заспівала

Ти, золотокрила…

Мов живущою водою

Душу окропила.

І я живу, і надо мною

З своєю Божою красою

Гориш ти, зоренько моя.

Моя порадонько святая!

Моя ти доле молодая!

Не покидай мене. Вночі,

І вдень, і ввечері, і рано

Витай зо мною і учи,

Учи неложними устами

Сказати правду. Поможи

Молитву діяти до краю.

А як умру, моя святая!

Моя ти мамо! Положи

Свого ти сина в домовину,

І хоть єдиную сльозину

В очах безсмертних покажи.

1858. Нижній Новгород


Примітки

Джерела тексту:

чистовий автограф у щоденнику Шевченка – запис від 9 лютого 858 р. (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 104);

чистовий автограф у листі до М. С. Щепкіна від 10 лютого 1858 р. (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 8);

чистовий автограф у листі до М. М. Лазаревського від 22 лютого 1858 р. (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 164);

– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 228–229) [«Більша книжка»].

Подається за «Більшою книжкою».

Дата у «Більшій книжці» до циклу «Доля», «Муза», «Слава»: 1858. Нижній Новгород».

Датується за часом запису твору до щоденника Шевченка: 9 лютого 1858 р., Нижній Новгород.

Найраніший відомий текст – автограф у щоденнику поета, переписаний з невідомого автографа. 10 лютого поет переписав цей текст з виправленнями до листа М. С. Щепкіну, 22 лютого – до листа М. М. Лазаревському.

У 1858 р., не раніше 18 березня й не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав твір з кількома новими виправленнями до «Більшої книжки», текст якої остаточний.

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1862. – № 5. – С. 24) за текстом щоденника Шевченка.

До збірки творів вперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867, с. 619–620 за «Більшою книжкою»; у рядку 8 помилково замість «співала» – «сповивала».

Твір поширювався у списках з рукописних і друкованих джерел. За «Більшою книжкою» виконано рукописну копію П. О. Куліша (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 87); за текстом першодруку – у переписаному Д. Демченком «Кобзарі» 1865 (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 81, с. 154–155); за автографом листа до М. М. Лазаревського від 22 лютого 1858 р. – у збірці «Сочинения Т. Шевченка» 1862 (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (Київ), ф. 506, оп. 1, спр. 4, с. 398–399). Список невідомою рукою без назви й дати (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, І, № 7445) містить різночитання нез’ясованого походження:

Назва: До Музи

2 Ти, Музо, діво молодая!

37 І тут не кидай! – положи

Раніше, ніж першодрук оригіналу, з’явився переклад вірша, виконаний поетом М. С Курочкіним на прохання автора (Народное чтение, 1860. – № 5).

Вірш складає другу частину триптиха (див. примітку до вірша «Доля»).

Феб – Аполлон (Музагет), проводир дев’яти муз. Музи уособлювали різні види мистецтва. Шевченкова муза – муза поезії.

В. Л. Смілянська

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 262 – 263 (канонічний текст), с. 494 – 496 (варіанти), с. 699 – 700 (примітки).