Маркевич Микола Андрійович
Маркевич Микола Андрійович (26.01 (7.02).1804 – 9 (21).04.1860) – український історик-аматор, фольклорист, поет, композитор.
Походив він із відомого в Гетьманщині старшинського роду Маркевичів. У спадок від батька він отримав досить значний маєток (с. Турівка – нині Згурівського району Київської обл., 700 кріпаків).
Всі твори Маркевич писав російською мовою. Першу його поезію надрукував в 1820 р. В. А. Жуковський. Продовжив творчу працю уже після відставки, в 1831 р. була надрукована збірка його поезій «Украинские мелодии», в 1840 р. – «Народные украинские напевы, положенные для фортепьяно Николаем Маркевичем». Окрім записів слів та музики народних пісень, Маркевич писав п’єси для фортепіано і для співу.
В 1842 – 1843 рр. була надрукована його головна історична праця – «История Малороссии» у 5-и томах, написана без найменшого критичного ставлення до джерел.
Маркевич і Шевченко
1. Маркевич під час свого перебування у Петербурзі записав у своєму щоденнику 4 березня 1840 р. адресу Шевченка та Штернберга. Знайомство їх відбулося дещо пізніше, 27 квітня 1840 р.
2. 9 травня 1840 р., до дня іменин Маркевича і напередодні його від’їзду з Петербурга, Шевченко написав поезію «Н. Маркевичу» (надруковано в 1843 р.). Звернення до Маркевича-бандуриста навіяно поезією останнього «Бандурист».
3. Шевченко цікавився творчістю Маркевича, як видно з листа (1844 р.), читав його працю «История Малороссии» (1842 – 1843).
4. Приятельські відносини з Маркевичем засвідчив жартівливий лист (22 січня 1844 р.) до Маркевича, підписаний також і Шевченком. Але детальна хронологія їх зустрічей в Україні в 1843 – 1845 р. не може бути встановлена; так само не вдалося підтвердити припущення про перебування Шевченка в маєтку Маркевича – с. Турівці.
5. Численні факти творчих зв’язків Шевченка та Маркевича в 1840 – 1845 роках дослідила О. Косачевська [Косачевская Е. М. Н. А. Маркевич. – Ленинград: 1987 г., глава 9: «Н. А. Маркевич и Т. Г. Шевченко»].
М. Ж., 27 червня 2016 р.